Годинник на фронтоні невеличкої станції показував рівно сьому.
Ще двоє [теслярів] прикрашали фронтон будинку чудовими візерунками, вирізаними по дереву.
Основний прийом влаштування ґанку, характерний для більшої частини Української РСР (переважно лісостепової та північної смуг), це відкритий, на легких, іноді різьблених, стовпчиках навіс з фронтоном або без нього.
«Храм» маркетингу благодійності Фронтон тримається на колонах.
Наказував же, що коли пресвітер Фронтон із села Малос прийде, маючи перстень його, віддати йому мощі його, якщо зможуть таємно взяти.
Туди осел прийшов, стояв, нікуди далі не поступаючись, допоки не підійшов пан його, блаженний Фронтон-пресвітер, і не зняв мученикові мощі.
Пізніше було, з провидіння Божого, таке: пресвітер Фронтон, що носив перстень мучениковий, ішов із села свого до граду, нічого про кончину святого Теодота не відав.
Святий же Фронтон-єпископ з Аніяном-пресвітером і з багатьма людьми поховав Фронтасія, Северина і Силана у вищезгаданому храмі з честю і піснями небесними, у повітрі чутними.
Святого Фронтасія, Северина, Северіяна і Силана блаженний Фронтон, перший петрагорійський єпископ, послав проповідувати слово Боже, щоби всюди сіяли його. їх же Сквиридон-ігемон схопив і спитав, кажучи: «Скажіть мені, звідки ви?
І, дійшовши до церкви Пречистої Богоматері Діви Марії, у якій святий Фронтон-єпископ молився, увійшли всередину, схилили коліна, голови свої перед ноги його поклали, тіла свої хрестоподібно на землі розпростерли — і стали мертві.
Протягом усього часу існування людства визначальне значення у житті суспільства відігрівали взаємини між людьми. Адже у будь-які часи людина не могла відчувати себе щасливою, якщо не мала добрих стосунків у родині, с друзями та оточуючими її людьми. То ж дружба і кохання супроводжували наших пращурів багато століть. Для сучасної людини вони мають таке ж велике значення, як і для людини, що жила у середньовіччі. Темі кохання було присвячено безліч літературних і пісенних творів, витворів живопису і скульптури.Адже тільки поряд з коханою людиною відчувається справжнє щастя. Нажаль, щастя – поняття нестійке, бо людина змінюється, вдосконалюється і розвивається, а з часом сягає певних щаблів духовного розвитку. Саме про це і розповідають нам українські народні пісні про кохання. Тема кохання – одвічна тема роздумів людства і одвічна тема мистецтва. Й до сьогодні нас хвилюють та розчулюють твори Петрарки, Шекспіра, Пушкіна, Ахматової, Франка, Лесі Українки. Шекспір оспівував красу справжнього кохання у своїх сонетах, у драматичних творах. Символом щирого почуття стали герої його трагедії Ромео та Джульєтта. В одному зі своїх сонетів Шекспір порівнював кохання з маяком, який ніколи не гасне, допомагаючи знаходити правильний шлях під час будь-якої негоди. Красу кохання оспівували й українські поети і прозаїки.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос: