Твір на тему моя батьківщина україна

Україна - моя батьківщина . тут народилось багато відомих людей,поетів ,композиторів ,співаків,акторів,науковців.наприклад ,микола лисенко,тарас шевченко,максим рильський люди тут дуже добрі ,гостинні,чесні і  комунікабельні.особливі на моїй вітчизні і традиції: споконвіку збережені нашими пращурами свята досі святкують на території нашої держави. своєрідною також  є кухня .всім відомі борщ з пампушками,сало,вареники.борщ  вважають національним блюдом.  який колоритний народний одяг в  україні! білосніжні вишиванки,розшиті червоно -чорними  чи блакитними кольорами є уособленням душі нації. я люблю свою країну ,бо я   тут народилась і живу,тут живе увесь мій рід .це моя батьківщина

Одного разу на зупинці автобусу я побачив літнього чоловіка. він  чомусь мою увагу, тож я почав роздивлятися його.чоловік був доволі високим і масивним. здоровань  вештався по трутуару та щось горлопанив. деякі люди з багатоповерхівки , під вікнами якої шастав чолов'яга , позбігались до вікон всоїх квартир. у нього було  довге  , руде волосся зав’язане у «хвостик». мужик  роздивлявся навкруги своїми великими зеленими очима, відкритими та виразними, а в них чомусь проглядалось занепокоєння. мабуть, у нього щось трапилось , а можливо він просто був в стані алкогольного сп'яніння. та все ж я не наважився підійти й запитати. стилістично забарвлені слова : здоровань , вештався , горлопанив , багатоповерхівка , шаставчолов"яга , мужик   піде?

Катерина — звичайна українська дівчина. на ній біла сорочка, червоний фартух, спідниця. її голову прикрашає червона стрічка з квітами.  йде дорогою вродлива українка. ступає повільно босими ногами. нахилила голову, опустила очі. руками взялася за край фартуха. здається, щоб витерти сльозу. шевченко майстерно намалював, як катерина переживає своє горе. дівчина зображена одразу після зустрічі з москалем, якого вона кохала, який її зрадив. москаль також є на картині. він їде верхи, поганяючи свого коня, і обертається, щоб подивитись на катерину. він позаду, і його обличчя погано видно. але по обличчю дівчини стає зрозуміло, що вона покинута назавжди.  якийсь чоловік у білому одязі сидить на дорозі, грається маленьке цуценятко, росте велике дерево, на задньому плані стоїть млин. нічого не бачить катерина. опустивши руки і нахиливши голову, йде вона дорогою.