Сформулювати значення фразеологізму (одним словом) 1. ні пари з уст 2. звестися до нитки 3. голову 4. молоко під вусами не обсохло 5. брати верх 6. накивати п'ятами 7. п'яте колесо до воза 8. врізати дуба

1. ні пари з уст - мовчати2. звестися до нитки - зубожіти (збідніти)3. голову - морочити4. молоко під вусами не обсохло - молодий5. брати верх- перемагати 6. накивати п'ятами - тікати7. п'яте колесо до воза - зайве8. врізати дуба - померти

Кожний з нас має   сім"ю. з дитинства нас огортає турботою та ласкою  матір   ,а повчає   та виховує батько.коли ми виростаємо ,ми покидаємо щасливу дорогу дитинства,й вступаємо на шлях дорослого та самостійного життя.багато хто з нас   підкорює вершини свого покликання  ,тим самим   удосконалює себе ,та підносить на вищий рівень свою державу.в багатьох відомих людей не було своєї сім"ї,але незважаючи на це вони прославили свою державу,своє суспільство. на мою думку ідеальна сім*я відіграє велику роль в розвитку суспільства,адже коли рідні та близькі з дитинства підтримують тебе ,це дає наснагу добитися чогось більшого . коли людина одна ,і їй немає з ким розділити свої переживання,думки,емоції тощо.,її поглинають власні сумління.дуже важливо для кожного з нас ,щоб у важкий час ,нас було кому підтримати,було кому дати нам вірну підказку чи пораду. тому суспільство та поняття ідеальна сім*я ,взаємоповязані між собою. сім*я дає початок чомусь новому.

Професія «пожежний» – дуже давня, і по-своєму не схожа на всі інші. вона – героїчна. пожежні працюють в постійно мінливій і часто нестабільній обстановці. у палаючому будинку з нужденними в порятунку людьми може бракувати звичайних засобів порятунку і захисту від пожежі, а сходи і ліфти можуть становити небезпеку через вогонь. робота пожежного часто викликає додаткову напругу, багато ситуацій вимагають використання спеціалізованого особистого захисного обладнання. пожежного можуть викликати на роботу в різних екстремальних ситуаціях, таких, як дорожні пригоди, промислові катастрофи, повені, землетруси, цивільні безлади, виток небезпечних хімікатів і матеріалів, авіаційних і морських пригод.я знаю, що співробітник пожежної служби обов’язково повинен бути хоробрим і витривалим, мати відмінну фізичну форму, а також володіти теоретичними знаннями і практичними навичками боротьби з вогнем. адже поширення вогню по будівлі і по відкритій місцевості – це ціла наука, яка має величезне значення, оскільки від неї залежить життя людей і збереження дикої природи.невипадково професію пожежних сміливо можна віднести до розряду найнебезпечніших у світі. нерідко ці люди самі стають жертвами вогню, з яким приїхали боротися. це благородна професія. вона вимагає не тільки вміння лазити по висувній драбині, користуватися протигазом, рухатися в густому диму, але найважче – це в кожну мить бути готовим ризикувати своїм життям заради порятунку життя постраждалої у вогні людини.мене до глибини душі вразив подвиг пожежників на чорнобильській аес в 1986 року. ця аварія ще раз показала, що працівники пожежної охорони з честю витримали серйозний іспит на зрілість, відвели біду від сотень тисяч людей, проявивши при цьому героїзм і мужність. першими до реакторів через кілька секунд після вибуху по тривозі прибули саме пожежники з охорони аес на чолі з начальником караулу володимиром правіком. його загін першим ступив на лінію вогню. вони – герої! те, що вони зробили, – подвиг! справа в тому, що саме в цьому залі знаходилися всі турбіни, через нього йшли численні кабелі високовольтної лінії, які від вогню могли перетворитися на бікфордів шнур.я іноді собі питання: «чи могли вони відступити? чи могли не робити того, що зробили, і зберегти собі життя? »так, могли. могли тимчасово відступити до приходу підкріплення. але про це ніхто не подумав. це були люди з підвищеним почуттям відповідальності, люди, які дали присягу. і вони ступили в розбурхане полум’я, в смертельну радіацію не за наказом командира, а за законом совісті. вони кинулися рятувати станцію і людей, не думаючи про своє життя. вони ясно усвідомлювали небезпеку, але як справжні воїни не шкодували себе, а кожному з них не було і тридцяти. вони віддали своє життя заради життя тисяч людей, що живуть неподалік від чорнобилю.я знаю, що пожежний – це не просто професія, це вміння вчасно прийти на , співчувати, відчувати біль і співпереживати людям, які опинилися у вогні. цьому не можна навчитися, з цим треба народитися. тому я схиляюся перед щоденним подвигом таких людей, захоплююся їх безмежною мужністю, намагаюся брати з них приклад і в майбутньому хочу освоїти професію пожежника. так що вважаю, що професія пожежника одна з найважливіших на землі!