Іть скласти твір-мініатюру "розум скарб людини"

Знання людині потрібні для розширення її світогляду. саме знання людині жити та розвиватися як особистості.а й справді, знання – це сила, яка є відчиняти двері будь-куди, тобто можливості. але людина, яка не прагне до пізнання, ніколи не побачить всю красу та велич світу, не зможе відчути їх на собі.ми вживаємо їжу для підтримання гарного самопочуття та одержання енер­гії. знання ж – це живлення для нашого мозку та наших думок. і, як і їжу, їх не­обхідно постійно добувати. а також потрібно завжди мати на увазі, що «знання – це ще не розум…». можна багато чого знати, але не використовувати це, і саме тоді всі добуті знання дорівнюють нулю.знання можна віднести до одного з найбільших скарбів людини, скарб, ці­ну якого визначає сама людина. щоб заволодіти ним, потрібно постійно вчитися, цікавитися новими речами, не боятися відкривати сторінки нової книги. і пам’ятати, що «чого б ти не навчався, ти навчаєшся для себе». ти і тільки ти обираєш для себе шлях, по якому йти. знання людині дістатись свого джерела, а не насолоджуватись чужим.  

Вдалеку давнину зелені свята, клечальна субота, русальний тиждень та інші народні свята літнього циклу (наприклад, семик чи похорон ярили) були окремими святами, що мали власну семантику і ритуали. проте протягом багатьох століть вони були частково втрачені, дещо змінені, переплелися між собою, а деякі – навіть почали заміняти одне одне.  але вкорінені у народну пам’ять, ці давні дохристиянські свята поєдналися в зелених святах і русаліях. як зазначає степан килимник в книзі «український рік у народних звичаях в історичному освітленні», під назвою зелені свята слід розуміти, що в дохристиянські часи це була ціла низка літніх свят.  зелені свята тривали цілий тиждень і завершувалися зеленою неділею, що потім в християнстві отримала назву трійця. напередодні зеленої неділі йшла клечальна субота, що була присвячена померлим предкам.  в клечальній суботі відбився архаїчний культ предків, який був у наших пращурів і прямо чи опосередковано дійшов до наших днів через народну традицію. а сезонна обмеженість перебування русалок на землі не суперечить їх належності до культу предків.  ці давні свята пройшли через тисячоліття і дійшли до останніх століть лише фрагментарно, окремими елементами, що залишились з основних обрядів і ритуалів.  перед зеленою неділею, в клечальну суботу ввечері, коли і хату всередині, і сіни, і подвір’я вже прикрашено зеленим гіллям і зіллям, господар з зеленою гілкою, найчастіше з дубовою, стає серед двору і промовляє:   сонце ясне, сонце праведне, святі наші діди-лада, духи лісів, вод і полів, зустрічаємо вас, вітаємо з літом, шануємо і запрошуємо!   після цього з порогу з книшем і квіткою в руках промовляє господиня:   русалоньки-нявоньки, красні дівоньки. потерчата бідненькі, дітоньки маленьки, дівчат-хлопців не займайте, жита не збивайте. по межах-суловках бігайте-грайте, ниву хороніть – просимо вас, схиляємось з книшем та квітами!   усе зле, усе лихе, громовая тучо, великая зливо – нас минай, нашої нивки, худібки не займай!   а на чернігівщині збереглися ось такі примовляння під час обіду чи вечері протягом русального тижня:   русалоньки-мавоньки наші, русу косу чешіть, росу пийте, у рясці купайтесь, квітами величайтесь, на вітах гойдайтесь, на межах-суловках грайте, наших хлопців-дівчат не чіпайте, жита не ламайте – живіть собі!   а ви, дитинята-потерчата нехрещені, при місяці грайтесь, людей не чіпайте, в хату не ступайте, злиднів не водіть, лиха не чиніть!   окрім русалок, на зеленому тижні, і особливо в клечальну суботу, на землю приходили мерці. пригадаймо народні прислів’я: «вже діди сиділи по кутках» або «вже діди снували по хаті» – в клечальну суботу кожна родина запрошувала своїх предків до хати, яким готувалася жертвенна їжа – колово – їжа бога і духів померлих.  пізніше в християнстві на клечальну суботу припав введений церквою поминальний день – батьківська субота. 

Питальні: 1.  цікаво, коли буде сніг? 2.  чому на небі так багато зірок? 3. коли нашій вчительці буде день народження? 4. яка риба найхитріша? 5. де знаходиться річка дніпро? спонукальні: 1.час слугує, але не існує. 2.  ользі треба вивчити вірш. 3. на уроці діти добре відповідали. 4. щоб яскравіше були сни, треба на ніч пити яблучний сік.      5. на природі дуже цікаво спострігати за тваринами. окличні: 1. сьогодні на вулиці було так тепло! 2. яка чудова рання осінь! 3. як швидко літо пролетіло! 4. нарешті скоро будуть осіні канікули! 5. яка осінь щедра!