Іть ! "уявіть, що купальской ночі ви знайшли цвіт папороті.яке бажання ви хотіли б висловити, яку мрію здійснити" будь ласка іть!

Якщо б я справді знайшла цвіт папороті,я б була дуже щасливою, тому що це рідкісна можливість і вона випала саме мені. а побажала би я миру в нашій країні й у цілому світі. що може бути страшніше за плач матерів чиї сини загибли на фронті,  що може бути страшніше за осиротівших дітей? що може бути жахливішим ніж картина,яку ми бачимо щодня? зруйновані будинки,закривавлені тіла на дорогах,вбиті все палає все саме  мир для мене  - найголовніше!

Мова українська - єдина, ільки судилося пережити їй! а те­пер ми, нащадки, у xxi столітті можемо сміливо, не криючись, спілкуватися нею. вільно, без перешкод.   витоки наших знань про мову, культуру та побут українців, їхні традиції та звичаї сягають у глибоку давнину. «мова — це душа народу, народ без мови — не народ», — справедливо сказав поет володимир сосюра. безперечно, це так: мова — відображення змісту нашого життя. у кожного народу своя мова. це великий скарб, який треба ша­нувати, берегти і плекати.

  моя улюблена тваринка - це песик плямко. я трохи розповім вам про нього.        одного разу я побачила мале цуценя, таке ніжне і розгублене, що сердце болісно стиснулось. він самотньо сидів у порожньому парку, трохи змокший від нещодавного дощу. в нього були великі темнокоричневі очі, палкі і розуміючі. я підійшла ближче і побачила червоний ошийник у ньго на шиї з блискучою підвіскою. на ній було написано плямко. і дійсно, шерсть у цуценяти була коротка і вся в коричневих плямах, ніби від фарби. я взяла плямка на руки і віднесла додому. він тремтів і тулив до мене мокрий носик, і ніби обіймав мене маленькими лапками. прийшовши додому я вимила його і витерла, він зігрівся і почав весело бігати по квартирі. тепер плямко мій кращий друг.