Добрати дієслова до іменників насіннячко земля кульбабка

Проростає насіннячко, зеленіє земля, росте кульбабка

Сашко    помітив що вовк почав бачити і полює на здобич. вовк  почав  запеклу  битву  з  птахами  де  зїв  усіх.  сашко  запропонував  вовку  повернутися    додому, він  погодився.  по  шляху  вони  зустріли  чепіжного  який  ухопив  гвинтівку  і  почав  стріляти  в  вовка.  сшко  крикнув  мисливцю  "не  стріляй  це  мій  найкращий  друг".  мисливець  поклав  гвинтівку  і  пішов  далі.       

    дуже швидко пробігло спекотне літо, і тепер лісові ділянки, галявини, струмочки і ставки підпорядковані         до вересня. вранці вже прохолодно, а вдень гріє сонечко. воно ще нагадує про літнє тепло.        після довгої виснажливої роботи відпочивають поля, зібраний урожай в садах. тепер скрізь усе сповнене прохолодою осінніх місяців. часто на небі з’являються сірі хмаринки, мрячить нескінченний дощик. ніби поринувши у думи, затужив безмовний ліс. скоро на деревах не залишиться жодного листочка, гілки не будуть захищені від бездушних дощів і морозів.        ось кленовий листочок не поспішаючи вальсує в повітрі. ніби поринувши у думи перед довгими зимовими сновидіннями, сумно поскрипує немолодий вже дуб. навколо одягненого в мох трухлявого пенька розташувалися стрункі опеньки. їх тут дуже багато, всі вони так і хочуть потрапити в кошик. травка вся зблякла і опустилася до землі, і лише крихітні червонуваті зірочки вересу приносять радість.          ми бачимо, як високо в небі на прощання кружляють журавлі. вони прямують у теплі краї і сумно курличуть про те, що прийшла осінь. у такі миті нам стає сумно, ми починаємо розмірковувати про наше призначення у цьому прекрасному світі.