Склади діалог за поданим початком. 1. -привіт! давай знайомитися! мене звуть катруся, а 2.-матуся! сергійко запросив мене на день народження в суботу. що мені йому 3.- микола, приходь до мене погратися з моім кошеням 4.- доброго дня! я хотів купити 2 зошити у клі

1)-Привіт,а мене Мишко.
-Дуже приємно.
-И мені дуже приємно.
2)-Подаруй йому м'яча, ви ж любите грати в футбол?
-Так любимо, че дуже гарний подарунок.
3)-Обов'язково прийду, тильки спочатку вивчу уроки.
-Так цеж довго?
-Та ні, я швидесенько.
4)-Доброго, у гас є 24 листа и 12листив. Вам які?
-Мені на 12листив.
Дякую за покупку
-И вам дякую.

Сільська родина 
У музеї Т.Г.Шевченка в м. Києві експонується невелике за розміром полотно, протебагатозначне за змістом. На картині зображена стара, під солом’яною стріхою хата. Тут узатишку наприкінці робочого дня зібралась селянська родина – молоді батьки та їх синочок.Малюк, що цілий день бавився з дідусем, ненароком розбив глиняний горщик, що висів на тину і бувнеабиякою цінністю родини. Першим порухом батькабуло покарати хлопчика за вчинену шкоду. Але матизаступилася за сина, благаючи батька простити. І тойполагіднішав, заспокоївся, взяв люльку і начевибачаючись перед дружиною, прагне пригорнутисина. За цією драмою стежить дворовий пес. Трохидалі у променях призахідного сонця гріється сивийдідусь, якому байдуже до того, що діється. Художникгостро, насторожено, драматично вдивляється в життялюдей. Т.Г.Шевченко у цьому полотні передав свійбіль за скривджений, підневільний народ. Цей біль віддушевної рани змушує малювати. Це не лише долягероїв картини, а це й його доля

Сільська родина 
У музеї Т.Г.Шевченка в м. Києві експонується невелике за розміром полотно, протебагатозначне за змістом. На картині зображена стара, під солом’яною стріхою хата. Тут узатишку наприкінці робочого дня зібралась селянська родина – молоді батьки та їх синочок.Малюк, що цілий день бавився з дідусем, ненароком розбив глиняний горщик, що висів на тину і бувнеабиякою цінністю родини. Першим порухом батькабуло покарати хлопчика за вчинену шкоду. Але матизаступилася за сина, благаючи батька простити. І тойполагіднішав, заспокоївся, взяв люльку і начевибачаючись перед дружиною, прагне пригорнутисина. За цією драмою стежить дворовий пес. Трохидалі у променях призахідного сонця гріється сивийдідусь, якому байдуже до того, що діється. Художникгостро, насторожено, драматично вдивляється в життялюдей. Т.Г.Шевченко у цьому полотні передав свійбіль за скривджений, підневільний народ. Цей біль віддушевної рани змушує малювати. Це не лише долягероїв картини, а це й його доля