Що таке звертання та вставні слова? та як їх визначати?

Звертання-це те до кого звертаться(мамо,мати) вставні слова- те що виражає ставлення мовця до висловлюваного ним.(здавалось,отже)

В далеку давнину Зелен свята, Клечальна субота, Русальний тиждень та нш народн свята лтнього циклу (наприклад, Семик чи похорон Ярили) були окремими святами, що мали власну семантику ритуали.

Проте протягом багатьох столть вони були частково втрачен, дещо змнен, переплелися мж собою, а деяк навть почали замняти одне одне.

Але вкорнен у народну память, ц давн дохристиянськ свята подналися в Зелених святах Русалях. Як зазнача Степан Килимник в книз Укранський рк у народних звичаях в сторичному освтленн, пд назвою ЗЕЛЕН СВЯТА слд розумти, що в дохристиянськ часи це була цла низка ЛТНХ СВЯТ.

Зелен свята тривали цлий тиждень завершувалися Зеленою недлею, що потм в християнств отримала назву Трйця. Напередодн Зелено недл йшла Клечальна субота, що була присвячена померлим праотцам.

В Клечальнй субот вдбився архачний культ предкв, який був у наших пращурв прямо чи опосередковано дйшов до наших днв через народну традицю. А сезонна обмеженсть перебування Русалок на Земл не суперечить х належност до культу Предкв.

Ц давн свята пройшли через тисячолття дйшли до останнх столть злее фрагментарно, окремими елементами, що залишились з основних обрядв обрядв.

Перед Зеленою недлею, в Клечальну суботу ввечер, если хату всередин, сни, подвря вже прикрашено зеленим гллям зллям, господар з зеленою глкою, найчастше з дубовою, ста серед двору промовля:

Сонце ясне, Сонце праведне, свят наш дди-лада, духи лсв, вод полв, зустрчамо вас, втамо з лтом, шанумо за !

Псля цього з порогу з книшем квткою в руках промовля господиня:

Русалоньки-нявоньки, красн двоньки. Потерчата бдненьк, дтоньки маленьки, двчат-хлопцв не займайте, жита не збивайте. По границах-суловках бгайте-грайте, ниву хоронть просимо вас, схилямось з книшем та квтами!

Усе зле, усе лихе, громовая тучо, большая зливо нас минай, нашо нивки, худбки не займай!

А на Чернгвщин збереглися ось так примовляння пд час обду чи вечер протягом Русального тижня:

Русалоньки-мавоньки наш, русу косу чешть, росу пийте, у рясц купайтесь, квтами называйтесь, на втах гойдайтесь, на границах-суловках грайте, наших хлопцв-двчат не чпайте, жита не ламайте живть соб!

А ви, дитинята-потерчата нехрещен, при мсяц грайтесь, людей не чпайте, в хату не ступайте, злиднв не водть, зла не чинть!

Окрм русалок, на Зеленому тижн, особливо в Клечальну суботу, на землю прибывали мерц. Пригадаймо народн прислвя: Вже дди сидли по кутках або Вже дди снували по хат в Клечальну суботу кожна отчизна за свох предкв до хати, яким готувалася жертвенна жа колово жа Господа духв померлих.

Пзнше в християнств на Клечальну суботу припав введений церквою поминальний денек батьквська субота.

Объяснение:

  відношенням до інших предметів, дії чи обставин (липовий чай, срібна ложка, ранкова зарядка). ●присвійні прикметники виражають постійні, небезпосередні ознаки, які характеризують предмет за належністю до конкретної особи ( мамині руки, оленчина книжка, шевченкові поезії). ●існують переходи прикметників з однієї групи в іншу: 1)перехід відносних у якісні прикметники ( золоті руки- якіс.прик., золота обручка- віднос.прикм.; шоколадний колір- якіс.прик., шоколадний торт- віднос.прик.); 2)перехід присвійно-відносних у якісні прикметники (лебедина шия- у знач. ”довга шия”, орлиний ніс- у знач. “довгий, прямий ніс”). учні мають уміти: -визначати значення прикметників (до якої групи за значенням відносяться); -визначати морфологічні ознаки прикметників; -визначати синтаксичну роль в реченні; -знаходити в  реченні   прикметники певної групи; -орієнтуватися у переходах прикметників з однієї групи в іншу, правильно визначивши значення прикметників; -уміти використовувати різні за значенням групи прикметників у монологічному і діалогічному мовленні (при побудові діалогів та монологів). дидактичний матеріал: №1. прочитайте текст. чи знайомі ви з автором оповідання? з якими творами цього автора ви вже ознайомились? чи багато вам зустрілося при читанні прикметників? знайдіть прикметники у текстіі і випишіть їх. до якої групи за значенням належать ці прикметники? який тип мовлення застосований у цьому уривку? чому?     по цім боці дунаю, де розкинулось місто, над самою річкою сиділо двоє людей. один із них був одягнений у широкі сині шаровари та молдуванський сюртук. від білої шапки, насуненої мало не на брови, виразно відбивалось смугляве енергічне обличчя з орлиним носом, з трохи грубими устами під чорним вусом, з карими очима, що, повні смутку й задуми, визирали з-під густих брів.   товариш його насамперед впадав у вічі буйним рудим волоссям на голові, довгими розкуйовдженими вусищами та густою бородою,що, мов щітка, стирчала рудою щетиною. бліде обличчя його було зібране в дрібненькі зморшки і майже не оживлялось мутними сивими очима.   подорожні щойно викупались. рудий розгортав ще мокрі вуса та застьобував свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж сірими штанами, старими капцями на босу ногу та заяложеним синюватим кашкетом складала його мізерну одіж. (уривок із оповідання м. коцюбинського «помстився». коцюбинський м. твори: в 2 т. – к.: наукова думка, 1988.-т1.) прогнозована відповідь учня: учень має відповісти, що він знає особистість автора, адже вже вивчав на уроці літератури його творчість, зокрема читав такий його твір як «ялинка».