Іть провідміняти прізвище імя та по батькові лагода катерина олексіївна та ковальчук марія михайлівна

Н.  лагода  катерина  олексіївна ковальчук марія михайлівна р.  лагоди катерини олексіївни ковальчук марії михайлівни д. лагоді катерині олексіївні ковальчук марії михайлівні з. лагоду катерину олексіївну ковальчук марію михайлівну о. лагодою катериною олексіївною ковальчук марією михайлівною м. лагоді катерині олексіївні ковальчук марії михайлівні кл. лагода катерино олексіївно ковальчук маріє михайлівно           

-привіт микола!

-привіт петро, давно вже не бачилсиь, як справи?

-дуже гарно - закінчився шкільний рік і я можу гуляти скільки завгодно! а в тебе як?

-не так добре - потрібно ще деякі предмети здавати.

-ех ти, пішли краще зараз грати у футбол!

-авжеж, потім буду готуватися, пішли!

 

-діду, вам перетнути дорогу?

-якщо тобі не важко, синку.

-давайте я вам іще сумки перенести

через декілька хвилин, біля дома діда :  

-дякую синку, навряд чи би я сам впорався

-мені не важко було

-ось що синку, за твоб я тобі відкрию одну тає ти будеш людям, ти із часом станеш чарі

через деякий час цей ж хлопець був біля місця, де був дом діда, він віришив туди пі але він не зміг знайти навіть названня тієї вуліці, не те щоб номера будівлі, де жив ді

Калина – найчарівніша рослина, кущ, про неї складено найбільше художніх творів, пісень, легенд, прислів’їв, загадок. з давніх-давен вона була найулюбленішою рослиною, яка росла біля кожної хати українця. калина давно стала символом україни.багато пісень складено про калину. багато з них знаємо й ми. серед них є веселі й сумні.дуже гарною буває калина не тільки навесні, а й восени, коли вкривається яскраво-червоними кетягами ягід, що нагадують корали. плоди на голках калини зберігаються дуже довго. ягоди залишаються свіжими всю зиму. збирати калину до лісу або до річки ходили дівчата, як на свято. вважалося, що дівчина, яка першою побачила кущ калини, буде щасливою. навколо куща дівчата водили хороводи, співали пісень, славили красу калини та кликали свою долю. першу гілку чіпляли за ікону і на причілку хати. це означало, що в хаті живе дівчина на виданні.