5присліз'їв або приказказок з інфінитивами

Прислів’я всякий двір хазяйським оком держиться.        у доброї господині і півень несеться.        будуй хату з лободи, а в чужую не веди.        най буде не пишно, аби затишно.        найдорожчий скарб, як в родині лад.        ґазду можна пізнати по дворі, а ґаздиню по коморі. за рідний край життя віддай. батьківщина   — всім матерям мати. учися в народу, бо не перейдеш і броду. краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах. всяка пташка своє гніздо знає. у своїй хаті і кутки . заїдеш в чужину, то хоч і бородатий — а все сиротина. нема гіршої покути в ріднім краю носить пута. у чужій сторонці навіть не звідти сходить сонце. ii друга шукай, а знайдеш - тримай.        друзі пізнаються в біді.        одяг кращий новий, а друг - старий                                                                                      нових друзів наживай, старих — не забувай.                                      скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти. приятелів тьма, а друга нема. одна головешка і в печі гасне, а дві — і в полі горять. коли помиляєшся, друг сперечається, а недруг підтакує. погане товариство й доброго чоловіка зіпсує. щирий козак ззаду не нападає. згода будує, а незгода руйнує. краще переконувати словами, ніж кулаками. сварка до добра не доводить. громада — великий чоловік. сміливого і куля не бере. iii не дивись на чоловіка, а на його діло. під лежачий камінь вода не тече. маленька праця краща за велике неробство. не взявшись за сокиру, хати не зробиш. на дерево дивись, як родить, а на людину — як робить. роботящі руки гори вернуть. без роботи день роком стає. з ним і на камені доробишся хліба. зробив діло — гуляй сміло. як дбаєш, так і маєш. хочеш їсти калачі — не сиди на печі. косо, криво, аби живо. стук-грюк, аби з рук. iv навчай інших — і сам навчишся. мудрим ніхто не вродився, а навчився. голова не на те, щоб тільки кашкет носити. що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш. хто багато читає, той багато знає. око бачить далеко, а розум — ще далі. людей питай, але й свій розум май. письменного голова годує. наука в ліс не веде, а з лісу виводить. не кажи — не вмію, а кажи — навчуся. грамотний — видющий і на все тямущий. одна розумна голова — добре, а дві — краще. v так треба жити, щоб нікому зла не чинити.                чужим добром не забагатієш.        не міряй всіх на один аршин.        шабля ранить голову, а слово — душу. добре ім'я — найкраще багатство. як «на», то чує, а як «дай», то глухий. на голові закучерявилося, а в голові ще не орано. не смійся, братку, з чужого упадку. хіба помилиться та правду скаже. у кого серце вовче, той їсть, кого хоче. ти йому про діло, а він тобі про козу білу. злий плаче від заздрості, а добрий — від радості. лукавий чоловік словами любить, а ділами губить. шануй старих — молоді тебе колись пошанують. ніхто не знає, що його в житті чекає. не говори, що знаєш, а знай, що говориш. чужому лихові не смійся. у житті як на довгій ниві. колос повний до землі гнеться, а пустий угору дереться. чим розумний стидається, тим дурний величається. святий та тихий, а сумління злодійське. не всякі жарти бувають чогось варті. тіло в злоті, а душа в болоті. у нього не розживешся і серед зими льоду. ти йому хліб, а він тобі — камінь.        не все те золото, що блищить. брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся. vi коли немає сили, то й світ немилий.        хвороба нікого не красить.        бережи одяг, доки новий, а здоров я —                                                                                        доки молодий. здоров'я — найбільший маєток. без здоров'я нема щастя. здоровий жебрак щасливіший за хворого багача. здоров'я за найбільші гроші не купиш. загоїться, поки весілля скоїться. vii грім гримить — хліб буде родить. зима без снігу — літо без хліба. майська роса коням краще вівса. ластівка день починає, а соловей його кінчає. синиця пищить — зиму віщить. ластівки низько літають — дощу бути. прийшов спас — держи рукавиці про запас. літо з дощами — осінь з грибами. голуби воркують — тепло віщують. мокрий квітень, теплий май — буде добрий урожай. трапляється і такий год, що на день сім погод. де дуби, там і гриби. де лелека водиться, там щастя родиться. зима багата снігами, а літо — снопами.

Хату руки держать.нова хатка  — нова гадка.без хазяїна й двір плаче.без хазяїна двір плаче, а без хазяйки  — хата.всякий двір хазяйським оком держиться.хазяйське око товар живить.свій глаз  — алмаз, чужі руки  — круки.в доброго хазяїна й соломинка не пропаде.у дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.роби на дворі  — буде й в коморі. для нашого федота не страшна робота.діло майстра величає! добре діло утіха, коли ділові не поміха.добре роби  — добре й буде! добрий початок  — половина діла.добра пряха на скіпку напряде.добре тому ковалеві, що на обидві руки кує! за один раз не зітнеш дерева враз.заклопотався, як квочка коло курчат.зароблена копійка краща за крадений карбованець.кожна пташка своїм дзьобиком живе.коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.коли почав орати, то у сопілку не грати! лежачого хліба ніде нема.маленька праця краща за велике безділля.на дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.на охочого робочого діло найдеться.не в цім хороша, що чорноб

1. Відповідно до чинного законодавства особистий підпис варто засвідчити в нотаріуса.

2. На мою адресу надіслано багато листів і листівок.

3. На Форумі видавців у Львові побували численні відвідувачі, які охоче купували книжки для дітей.

4. Ми привітали завідувачку бібліотеки із шістдесятиріччям.

5. Протягом чотирьох років Львівська політехніка працює згідно з європейськими стандартами.

6. Наша компанія бере участь у виставці засобів автоматизації виробництва.

7. Угоду про двостороннє співробітництво було подовжено на чотири місяці.

8. Щопонеділка всі пари у нас відбуваються в четвертому навчальному корпусі.

9. Керівник відділу скликав усіх працівників на збори щодо підвищення заробітної плати.

10. Рівень якості продукції є одним з основних показників діяльності торговельної компанії.

                                        Гімн України        

«Ще не вмерли України...» – слова, що дали назву віршеві українського поета   Павла Чубинського, який жив у 19 столітті. У недалекому минулому цей твір   забороняли. 1871 року в Києві вийшла збірка віршів П. Чубинського, яка називалася «Сопілка». Поет не став значною постаттю в історії української  літератури, проте кілька його віршів залишилися жити до сьогодні, серед них – «Ще  не вмерли України...». Вірш став надзвичайно популярним і таким є й зараз.  

Музику до вірша написав композитор М. Вербицький.  

Саме ця пісня стала Державним Гімном незалежної України. 5 грудня  

1991 року пісня вперше пролунала у Верховній Раді. Текст гімну скоротили і  змінили. Сподіваюся, що ця пісня звучатиме ще багато років.​