Звуко буквений аналіз слова-дзвіночок

О весно, як чаруєш ти нас своєю красою!

Потроху топиться останній сніг, а з-під нього обережно, але дуже впевнено пробиваються перші підсніжники. Прилітають перші пташки, які вже встигли відпочити і зголодніти за рідним повітрям. Зникає кудись зимовий спокій і тиша, а на зміну їм приходить довгожданий весняний гомін.

Правду кажучи, весна-моя улюблена пора року. Вона мені видається якоюсь щирою, не схожою на інші. В ній немає зимової зверхності, літнього лицемірства чи осінньої дерресивності. Весна відкрита й проста, вона зачаровує, але залишається недоступною. Мабуть, саме через це я так її люблю.

Объяснение:

1. Без відома, безперестанку, без сумніву, без кінця-краю, вдосвіта, взаперті, в затишку, відтепер, відусюди, вовіки, врешті-решт, вряди-годи, все одно, всього-на-всього, втридорога, вцілому, в-шосте, ген-ген, давним-давно, дедалі, день за днем, день у день, десь-то, до відома, до завтра, до ладу, донесхочу, донині, до ранку, збоку, з боку на бік, звіку-зроду, зо зла, зсередини.

2. Я відчиняю хатні двері, що знадвору пахнуть макухою, а з хати – хлібом і калачикати, які стоять у нас на всіх вікнах. За столом біля вузликів я знову бачу схилене обличчя мами. А найближче до матері лежать вузлики з гарбузовим насінням. Вона вдивляється в якесь насіння і щось пошепки говорить до нього. У мене одразу похололо всередині й нашорошилися вуха. Я вже хотів було податися назад, та в цей час мати побачила мене.

Думаю, ось так. Але не виключаю можливості, що тут є помилки. Дивний якийсь текст, ніяк не можу розставити речення, щоб він виглядав нормально. Навіть і не знаю, в тексті ніби чогось не вистачає. Передивіться, переробіть... Ну а поки ось так. Вдачі!