Іть скласти тематичну виписку на тему: роль книги у житті людини.

Якби не книга не булоб життя

Увеликій країні у кожної людини є свій маленький куточок. це місто, село, вулиця, будинок, де вони народились. мій дім знаходить в україні у вільній та назалежній державі. саме в ній люди є щирі, добрі та справедливі. хоч і україна не велика країна та не багата, але вона найкраща! саме тут дивут веселі та життєрадімні люди. я з гордістю кажу: "мій дім - це україна! "                                                                                                           моя найкраща в світі сторона!                                                                         чарівна, неповторна україна!                                                                         для мене в цілім світі ти одна                                                                         і рідна, й мила, дорога, єдина!                                                                           україна - наш спільний дім

усім хочеться мати такого друга, що буде завжди поруч і в лиху, і в щастя. який може зрозуміти з півслова, поспівчувати або порадіти. важливо, щоб емоція була одна на двох

друг уважається сьогоденням, якщо він не заздрить успіхам, і не радується поразкам. а головне в ньому те, що він уміє слухати. так, де ж беруться справжні друзі?

їх точно не в капусті знаходять. і школи такий поки ще ні, де навчили б стати сьогоденням іншому. і справа навіть не в зовнішності; не буде так, що подивишся на людину, а він так сподобається, що відразу дружити захочеться. може, потрібні якісь кроки, щоб знайти такого товариша? і чи буде фактор часу мати вирішальне значення в цьому питанні?

ще багато сторіч назад було замічено, що друга має тільки та людина, що сам проявляє дружелюбність. дійсно, якщо хтось постійно супиться й усім незадоволений, все критикує й своїм поводженням, і манерами, і словами відштовхує від себе, як наблизитися до нього, як його зрозуміти? що буде тим магнітом, що удержить поруч когось із таким «букой»?

тому, чиясь посмішка й м’якість до недоліків інших може зробити так, щоб навколишні відчули себе комфортно в компанії з такою людиною. а це перший крок до дружби. звичайно, треба познайомитися, довідатися краще дану особистість, і тільки після цього можна довірити їй якусь серйозну думку й подивитися, яка реакція піде. це не перевірка в строгому розумінні цього слова, це пошук точок дотику. і чим частіше погляди збігаються на якісь питання, тим більше шансів розпізнати в цій людині сьогодення друга

не можна сказати, що тільки перевірені часом відносини можна вважати справжньою дружбою. адже іноді симпатія до людини народжується швидко. і помітно, що це почуття обопільно. з’являється довіра, а разом з ним і відвертість. але час додає впевненості й міцності всьому цьому. так відбувається тому, що всі люди різні, а виходить, вони при будь – яких обставинах будуть ранити друг друга

чивитримає це дружба? справжня – так! адже вірний друг уміє прощати, розуміти, а головне, він завжди дає ще один шанс. і при цьому не очікує негатива. а якщо щось піде не так, не дорікне, а виправити. для цього друзі навіть можуть пожертвувати своїми інтересами, думаючи колись про благополуччя іншого. згодом всьому цьому навчаться два чоловіки. а вчителями їм будуть вони самі

отже, справжній друг це та людина, що щиро запитає про справи, радості й тривоги, і якому завжди хочеться сказати правду. тому, що він частина нашого життя