Мені потрібен текс розповідь і опис бажано на країнській мові! чи можете ви ?

Перші весняні квіти завжди дарують найбільшу радість, милують наші очі. одними з перших квітів зацвітають крокуси. крокуси називають квіткою фараонів. із спеціального виду крокусу отримують дивовижні прянощі – шафран. крокуси – квіти низькорослі. вони не мають стебла, и лише листя і квітконоси. листочки в них тоненькі й гострі, ніби соснові голки. крокуси бувають різних відтінків жовтого, фіолетового, блакитного та білих кольорів. ці квіти занесені до червоної книги україни. у саду моєї бабусі росте ціла галявина цих квітів. вони прекрасні!

Взагалі, в психологічній практиці існує 4 темпераменти - меланхолік, холерик, флегматик і сангвінік. Кожен з них має свої особливості. Наприклад, меланхоліки більш чутливі, флегматики - спокійні, холерики - більш агресивні, сангвініки - жваві. Взагалі, поняття "успіх" дуже широке і має суб'єктивну складову. Але якщо говорити про певну життєздатність, то варто сказати, що в такому непростому процесі як життя певного успіху можуть досягти невелика кількість людей. Чому? Життя постійно дає певні задачі і виклики, проігнорувати які важко. А отже, такі люди як меланхоліки - їм буде дуже важко йти тернистими шляхами, адже у кожного в житті є багато неприємностей і непередбачуваності. Меланхолікам важко буде в плані реагування на виклики, адже вони - чутливі натури. Щодо холериків - звісно, без певної рішучості не обійдешся, але якщо постійно вибухаєш - енергія витрачається і це призводить до деморалізації. Флегматик - людина, певною мірою, повільна і нерішуча. Але здатність до раціонального мислення є його ізюминкою, хоча й не можна сказати, що цей тип ідеально підходить для досягнення успіху. Є ще й сангвініки - такі собі жваві особини, які не стоять на місці і постійно хочуть себе самореалізувати. Вони немов дихають життям, але видихають енергію - та все ж таки можна саме їм поставити діагноз щодо досягнення успіху, швидше ніж у інших людей.

Серце калатає, душа розмикається, вона має ввібрати в себе– ці радісні слова. Співає й землі. Біла сизість снігів переходить в сизу білість неба, створюючи, нерозривність. І ти ніби бачиш над тобою, і поперед тебе шугають янголята… Різдвяна казка! Певна річ наша земля зберігає інформацію, яку чужинці-заволоки ніколи не вичитають: ані зі снігів, ані з марева, ані з розлитих у повітрі щедрівок. І починаєш розуміти ту тоскну необхідність наших емігрантів, що воліли б хоч померти на рідній землі. Ми відчуваємо власне тіло не бачачи власного випромінювання не фіксуючи космічних променів, які проймають наше єство. Зоряні пульсування зливаються з незримими спектрами променів від землі, такі імпульсі відчувають тільки люди споріднені із землею. Ці імпульси закладені в безсмертних колядках і щедрівках.