Скласти розпорядок дня для учня 3-го класу, який має маленького братика!

7: 00-підйом 7: 10-зарядка та водні процедури 7: 40-сніданок 8: 30-школа 13: 30-вертаюсь додому зі школи 14: 00-обід 14: 30-відпочинок та прогулянка з меншим бартиком 17: 00-починаю вчити уроки 19: 30-вечеря 20: 00-підготовка до школи 21: 00-вільний час 22: 00-сон

«життя не має ціни, а воля дорожча за життя». ці слова — не просто відо­браження народної мудрості, а істина, вистраждана десятками поколінь. ми, сучасні люди, іноді не можемо зрозуміти до кінця значення таких, зда­валося б, простих речей, як воля, право самостійно приймати рішення. маючи здоровий глузд, не можна зрозуміти, як одна людина може продати іншу, обмі­няти її на якусь річ, заборонити одружуватися чи, навпаки, силоміць одружи­ти, позбавити життя. і все це абсолютно безкарно. більше того — це законно. і страшно навіть подумати, що люди так жили протягом кількох століть. більшість із них примирились зі своїм ганебним становищем, але були й та­кі, які вище за все цінували людську гідність. а чи можна було зберегти її, якщо не маєш волі?   однозначну відповідь на це питання дали герої твору михайла коцюбин­ського «дорогою ціною». остап і соломія є уособленням образу непримирен­ного борця за волю, який заради досягнення мети готовий заплатити найвищу ціну — життя. на початку повісті автор зображує остапа молодим парубком. але, незважа­ючи на юні літа, він був справжнім чоловіком. герой любив свою землю: «кожен кущик, горбок, долинка, кожна стежечка — все це було йому знайоме, промовля­ло до його». і жив би остап на цій землі, обробляв, плекав її, матір-годувальницю, якби не панщина. вихований на дідових розповідях про козацьку вольницю, він не міг терпіти панського свавілля, вся душа його бунтувала проти наруги над людьми. пан по­збавив остапа коханої жінки, віддавши її заміж за нелюба, знущається з його діда. та погнала хлопця з рідної землі погроза пана віддати в рекрути, з живого шкуру зідрати. не бажаючи залишитися в панському господарстві німою худобою, остап за­лишає рідну домівку, хоча душа його болить і за дідом, і за соломією. чи міг він тоді вночі, коли прощався з коханою, передбачати, що незабаром і вона вирушить у далеку путь на пошуки волі? звичайно, ні, тому таким великим було йо­го здивування і радість у момент зустрічі. наші герої розуміли, що шлях до волі буде тернистим, але заради досягнен­ня своєї мети вони ладні були пройти крізь пекло. так і трапилось. коли позаду лишились глибокі води дунаю, які відділяли остапа і соломію від омріяної свободи, сліпа куля, випущена навмання коза­ком, стала на перешкоді. весь тягар у пошуках порятунку ліг на плечі жінки. але й хлопець на межі людських сил боровся з обставинами, тому що воля була так близько, а бажання жити таким великим. мужність остапа, його жага до волі вражає. здається, що навіть голодний вовк не роздер поранену людину не тому, що злякався води, а тому, що зрозумів її почуття, бо і сам був сином волі. доля зглянулась над героями, не дала їм загинути у плавнях, як подарунок по­слала циганську родину. та цей дарунок виявився «троянським конем». за розбій турецькі жовніри разом з циганами схопили й остапа. в одну мить воля, шлях до якої був таким довгим і кривавим, перетворилася на примару. та соломія не дає розпачеві перемогти себе, вона шукає спосіб порятунку коханого. все ж обстави­ни виявилися сильнішими за бажання свободи і кохання. води дунаю поглинули соломію і разом з нею надію остапа на вільне, щасливе життя.

Михайло коцюбинський глибоко знав історію рідного народу, постійно і наполегливо її вивчав. він мріяв поїхати на низ дніпра, щоб подивитися пороги, місця, де була колись запорізька січ, мав матеріал для написання історії міста кам'янець-подільського. на достовірному матеріалі історичного минулого україни письменник малює збірний образ повсталих кріпаків, які активно протестують проти панського свавілля. незважаючи на страшні перепони, його герої постійно прагнуть здобути волю.  в оповіданні «дорогою ціною» мова йде про зруйнування запорізької січі царським урядом росії 1775 року. цього ж року в володіннях, у добруджі (румунія) була заснована так звана задунайська січ. перебуваючи на військовій службі в турецького уряду, козаки задунайської січі відчували глибоку тугу за батьківщиною, мріями повернутися на рідну землю. у 1818 році під час російсько-турецької війни тисяча козаків на чолі з кошовим отаманом задунайської січі йосипом гладким повернулися на україну. цього ж року турецький уряд ліквідував задунайську січ. частина козаків переселилась на береги азовського моря, частина залишилася в туреччині.  дія в оповіданні «дорогою ціною» відбувається в 1834-1836 роках, коли вже була ліквідована задунайська січ. у цей час поселились переслідування втікачів за дунай і в бессарабію. «на вільних землях, — пише м. коцюбинський, — зорганізовані були на втікачів лови, справжні облави, як на вовка або ведмедя. по всій бессарабії ганяли дозорці, вистежуючи скрізь по ровах, стогах сіна, комишах болотяних річок бідних змордованих людей». романтично оспівуючи історичну дію і класовий характер минулих повстань, письменник над усе підносить непереможне прагнення народу до волі, його нескореність, що не визнає ганебних компромісів: «холоп протестував, холоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини, лишаючи на рідній землі все дороге, все миле його серцю». реалістично змальовуючи складні перипетії втечі цілої групи кріпаків, автор наділяє своїх героїв кращими людськими якостями, властивими трудящому народові в рішучій сутичці з господарями старого світу. в образах героїв твору — соломії і остапа — коцюбинський підносить, романтично оспівує ясність мети, прямоту, великодушність, цільність, глибину і повноту почуттів, високу товариську етику, беззавітну хоробрість, спроможність витримати безліч злигоднів, перебороти перешкоди, що чекають борців за свободу на їх благородному шляху.  через змалювання образів соломії, остапа та інших утікачів, що повстали проти феодальної деспотії, коцюбинський висловлює своє непримиренне ставлення до експлуатації людини людиною.  герой оповідання «дорогою ціною» — це волелюбне українське селянство, що «тікало од пана і панщини», що не заплісніло в неволі, не втратило ще живої душі. головна мрія його життя — бажана воля. ця мрія передавалась із покоління в покоління, поетизувалася у піснях («гей там за дунаєм») кликало до рішучих дій: «хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний »  отже, втеча від панів — одна з форм боротьби кріпаків за волю — так розв'язує проблему волі м. коцюбинський в оповіданні «дорогою ціною».