Пішов шелест по діброві.розібрати за частинами мови.

Пишов (диэслово) шелест (именник) по (службове слово) диброви (присудок).

Ранок. Зима. За вікном пробігають відблиски світла ліхтарів і вулиця, прокидаючись, немов оживає. Тихо навкруги. Лише чути хрускіт снігу під ногами. Незважаючи на легкий вітерець та снігопад, ранок дуже теплий та затишний.
Це ідеальний час для того, щоб поринути у свої найпотаємніші думки або почитати якусь цікаву літературу. Зимові ранки хочеться проводити вдома, особливо коли на вулиці холодно і мороз залишає свої візерунки на вікнах, а ти милуєшся цією красою. Милуєшся крихітними пластівцями снігу, що випадають за вікном, милуєшся красою своєї вулиці, що одягла найгарніше білосніжне вбрання та світлим ранковим небом.
Узимку місто стає найбільш гарним, свіжим, прохолодним. І той, хто вийде зранку на вулицю, прогуляється містом, відчує справжню атмосферу зимового ранку.

Дуже красивим пейзажем є карпатський пейзаж романа сельського. цей талановитий художник був відомий своєю любов’ю до карпат, куди він дуже часто приїздив у пошуках натхнення. його любов, прагнення донести чистоту та велич карпатської природи були детально зображені на полотні.дивлячись на картину, одразу сповнюєшся кришталево чистим повітрям карпат. одразу хочеться самому опинитися у такому казковому місці. дерева на передньому плані ще більше підкреслюють і без того величні гори – великі, із засніженими вершинами, вони таять у собі вікову мудрість природи. треба зазначити, що незважаючи на присутність червоних відтінків, картина не викликає почуття тривоги, навпаки, своїми майстерними штрихами митець створює тишу та спокій. на думку маленькі села, що причаїлися між гір. хочеться зануритися в цей дихаючий природною рівновагою світ, щоб віднайти свій зв'язок з самим собою. карпатський пейзаж романа сельського є дійсно дивовижним та надихаючим на захопленість чарівністю світу та красою природи.