Здавалося б, кожен з нас давно знайомий з поняттям «література». Але наскільки література многосложна і багатозначна, ми, часом, навіть не замислюємося. Але ж література - це явище грандіозне, вона створена генієм людини, є плодом його розуму.
Яка роль, значення літератури в житті людини?
Література - це засіб пізнання світу, вона допомагає нам зрозуміти, «що таке добре і що таке погано», вказує на витоки загальнолюдських конфліктів.
Література допомагає нам побачити внутрішню красу людини, навчитися розуміти і цінувати її.
.
Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.
В. Голобородько
Буду я навчатись мови золотої
У сучасній українській мові вживаються переважно повні форми прикметників, що мають в усіх формах відмінкові закінчення: веселий, весела, веселі, веселого, веселих, веселим і т. ін. Коротких форм прикметників у сучасній мові мало: зелен, рад, ясен, славен, повен, красен тощо.
Більшість повних прикметників мають стягнені форми закінчення: добра — добре. Але в поетичній мові вживаються і повні нестягнені форми називного й знахідного відмінків однини жіночого і середнього роду та жіночого роду називного й знахідного відмінків множини: веселая, веселее, веселії, веселую.
Практикум
442. Прочитайте. Знайдіть прикметники, визначте відмінок їх. Визначте форми прикметників.
1. Як ішли ми зелен лугом к зелен гаю, солов’ї нам ткали пісню диво-дивну (Б. Олійник). 2. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде, а хто ж мене, молодую, та й додому проведе? (Нар. творчість) 3. Літо краснеє минуло, сніг лежить на полі (Леся Українка). 4. І ти моя, єдиная, ведеш за собою літа мої молодії (Т. Шевченко).
У поетичній мові, у народній творчості та в усному літературному мовленні вживаються короткі й повні нестягнені форми прикметників: І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Нар. творч). Сійте в головах думи вольнії (І. Франко).
443. Прочитайте. Поміркуйте, якими смисловими, емоційно-експресивними чи функціонально-стилістичними відтінками різняться наведені словосполучення й форми ступенів порівняння прикметників. Уведіть три пари з них у речення.
Красен день — красивий день, срібен дзвін — срібний дзвін, ясен місяць — ясний місяць, славен край — славний край.
444. Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Розкажіть про особливості вживання повних і коротких форм прикметників у різних стилях мовлення.
Повні форми прикметників з неоднаковою активністю використовуються в усіх стилях мови. З-поміж них найзвичнішими і найчастотнішими є стягнені форми повних прикметників — повністю нормативні і міжстильові. Крім них, у фольклорі, в розмовно-побутовому мовленні і в деяких жанрах художніх текстів широко вживаються й нестягнені форми прикметників: зелений — зеленая — зеленеє — зеленії.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Іть з тестами 30.указати неправильне твердження. а) корінь слова – це спільна частина споріднених слів; б) закінчення – це значуща частина слова, що служить для зміни форми слова та зв’язку між словами; в) основа слова – це частина слова, що служить для утворення нових слів; г) суфікс – це морфема, що стоїть після кореня і служить для творення нових слів. 31.позначити рядок, де всі слова спільнокореневі. а) книжка, книжки, книжками; б) свято, святий, святого; в) вода, водогін, водити; г) надія, безнадійний, надіятись. 32.позначити рядок, де правильно визначений б творення слів. а) префіксально-суфіксальний: міжвідомчий, очолити, перевіювати, вибачатися, невинний; б) префіксальний: підкоп, перевезення, неввічливо, недоважувати, збудити; в) суфіксальний: обводити, правнучка, безповоротний, газопровідний, поглибити; г) безсуфіксальний: зелень, об’їзд, прихід, юнь, вибір. 33.позначити рядок, де немає „зайвого” слова. а) приголосний, прикувати, приписка, призвук; б) безхмарний, безпідставний, безталанний, безтурботний; в) погромник, податковий, подразливість, повоєнний; г) хмарний, вареник, вентилятор, учитель. 34.позначте рядок, у якому слова утворюють словотвірний ланцюжок. а) звіт, звітний, звітувати, відзвітувати; б) котити, викотити, викочувати, викочуватися; в) кипіти, закипіти, кип’ятити, кип’яток; г) масажувати, масаж, масажування, масажист. 35.позначити рядок, де всі слова не мають закінчення. а) поле, пальто, збіжжя, бароко; б) читаючи, вправно, метро, депо; в) аташе, насіння, джентльмен, путь; г) авто, каре, леді, лебеді. 36.указати рядок, де в усіх словах є закінчення. а) пальто, лісостеп, оберіг, вистежив; б) леді, шимпанзе, зберегти, кафе. в) обніжок, лісочок, приберегти, прибережний; г) високо, легко, багато, легкий. 37. позначити рядок, у якому всі слова утворен складання із суфіксацією. а) серцеїд, вічномолодий, ясновидець, життєдіяльний, далекосяжний; б) інопланетянин, книгосховище, золотошукач, односельчанин, водоочисний; в) землерийний, пароплавство, скороварка, п’ятиборець, рідколісся; г) двовладдя, сінокосарка, асфальтоукладач, самодержець, гуртожиток. 38. позначити рядок, у якому всі слова утворені суфіксальним в) дар, зрушення, зусилля, небезпечно, різьба; б) велич, гуртом, двигун, змерзлий, зміст; в) зупинка, пташка, веселитися, спокійно, створіння; г) веселити, ведмежий, рясно, родовідний, добовий. 39. назвати рядок, у якому слова розташовано так, щоб кожне попереднє слово було твірним для наступного. а) дощ — дощовий — дощик — дощовик; б) кінь — кінний — кіннота — кінський; в)в’язати — зв’язати — зв’язок — зв’язківець; г) учити — учитель — учителька — учительська 40. позначити рядок, у якому всі слова утворені префіксальним а) правнук, накреслити, презавзятий, провесінь, передрукувати; б) відмова, надзвичайний, несерйозно, скраю, присолити; в) безголосий, прамова, контрреволюція, завеликий, передплата; г) набіг, передбачити, міжбрівний, прегарно, імміграція.