Іть скласти речення зі створеними звертаннями зі

Петро, принеси мені молоток!       василю петровичу можна я піду до дошки?

Недарма вважається, що праця облагороджує людину. адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. її рухи красиві та віі, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я спостерігаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини. моя мама   дуже любить вишивати. раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. голка в маминих руках просто літає! мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. в неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. у цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми. коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.

якось увечерi,коли сонце так красиво заходило, з -за кущiв з'явилися зграя чудових великих птахiв.каченя нiколи не бачило таких прекрасних створiнь. снiжисто-бiлi,з довгими гнучкими шиями-то були лебедi. вони дивно закричали, махнули розкiшними бiлими крилами i полетiли у вирiй, за безкраї моря.

 

на великій перерві третьокласниця орися купила в шкільній їдальні тістечко і вже хотіла його їсти, але почула плач. це жалібно плакала першокласниця мар`янка.-що трапилося, мар`янко? -поцікавилась орися.-я так хотіла купити тістечко, а гроші, які дала мені мама, десь поділися,-мовила сумно першокласниця і заплакала ще дужче.орися мовчки дала дівчинці своє тістечко. першокласниця щасливо усміхнулась. а орисі стало чомусь так приємно-приємно. чого б то?