Іть! треба визначити межі речень, поставити де потрібно, розділові знаки. уміння пізнавати внутрішній світ людини повністю залежить від пильної спостережливості адже чимало людей які заходять до кабінету особи що обіймає високу посаду взагалі не звертають уваги на інтер*єр а інші скептично ставляться до обставленої зі смаком кімнати вважаючи що таким чином людина намагається показати лише значення своєї посади а інтер*єр не відтворює вчинків та моральних якостей та чи насправді це так невже те що в кімнаті обставленій зі смаком дорогими меблями відчувається рука професіонального дизайнера означає що пізнати душевний світ людини неможливо невже картина написана видатним художником свідчить лише про достаток її власника адже ця картина може розповісти чимало про почуття й переживання не тільки художника а й особи що її купила можливо для її власника цінна не сума котру він за неї заплатив а історія цього витвору мистецтва інколи навіть маленька статуетка така непомітна на перший погляд може в повній мірі розповісти про думку й почуття людини розкрити глибоко прихований але такий великий і світлий як у кожного світ душі чи то спокійний чи то тривожний.

Уміння пізнавати внутрішній світ людини повністю залежить від пильної спостережливості. адже чимало людей які заходять до кабінету особи, що обіймає високу посаду взагалі не звертають уваги на інтер*єр, а інші скептично ставляться до обставленої зі смаком кімнати, вважаючи, що таким чином людина намагається показати лише значення своєї посади. а  інтер*єр не відтворює вчинків та моральних якостей. т а чи насправді це так? невже те, що в кімнаті обставленій зі смаком дорогими меблями відчувається рука професіонального дизайнера означає, що пізнати душевний світ людини неможливо? невже картина, написана видатним художником, свідчить лише про достаток її власника? адже ця картина може розповісти чимало про почуття й переживання не тільки художника, а й особи що її купила. можливо для її власника цінна не сума котру він за неї заплатив, а історія цього витвору мистецтва. i нколи навіть маленька статуетка, така непомітна на перший погляд, може в повній мірі розповісти про думку й почуття людини, розкрити глибоко прихований, але такий великий і світлий, як у кожного світ, душі чи то спокійний чи то тривожний змiст.

Чому я пишаюся своїм товаришем є у мене товариш, яким я дуже пишаюся - це мій друг андрій. ми дружимо з дитинства, і навіть коли сім'я андрія переїхала до сусіднього району, це не зашкодило нашій дружбі. ми продовжували бачитися і багато спілкувалися по телефону та скайпу. андрій - вірний друг, і завжди готовий доказати це своїми вчинками. наприклад, коли рік тому я попав до лікарні, він відразу прийшов до мене, як тільки довідався про це. він навіть пропустив два дні у школі, тому що був біля мене - , підтримував та підбадьорював. мої батьки не могли бути біля мене весь час, бо їм було потрібно було ходити на роботу. тому андрій дуже допоміг їм, коли сидів біля мене у той час, коли я дуже погано себе почував. мабуть, дякуючи його підтримці мені скоро стало краще і я почав одужувати. андрій мав певні проблеми у школі, бо пропустив уроки, але він сказав, що не жалкує і взагалі "це дрібниці". але я знаю, що його у школі дуже сварили за прогули і навіть викликали до завуча. тому я пишаюся андрієм, бо він заради мене отримав проблеми, але все одно мені допоміг. я дуже радий, що в мене є такий друг.

Мовчання - золото (твір-роздум) звертаючись до цієї теми, я раптом збагнув, що навіть поставити проблему для мене не просто, не кажучи вже про те, щоб дати гідну відповідь і навести свої аргументи. але ж труднощі — не привід відмовитись від міркувань та обговорення, чи не так? мовчання — золото. чи згоден я з цією фразою? спочатку треба її розтлумачити. відмова від висловлювання своєї думки — мовчання, але хіба — золото? існує безліч ситуацій, у яких мовчання не тільки недоречне, але й непотрібне, навіть непорядне, злочинне. я думаю, що в цьому висловлюванні малося на увазі вміння дозувати сказане, використовувати слова раціонально, не кидати їх на вітер. мовчання стає золотом тоді, коли слова цінуються на вагу золота. коли воно пов'язане із роботою духу: не говорити про те, чого не знаєш, не видавати чужих таємниць, не переривати інших, коли вони говорять. ці нескладні правила роблять мовчання цінним і золотим. а є ще ситуація, коли мовчання — насправді золото: коли почуття охоплюють людину, але вона не підкорюється бажанню говорити безперервно про те, що непідвладне словам, а мовчить, висловлюючи свої почуття за погляду, жестів, а головне — реальних дій та вчинків, які цінуються вище від будь-яких пишномовних слів. кажуть, якщо ти не розумієшся на справі і мовчиш — ти поводишся розумно, коли ж розумієшся і мовчиш, то поводишся нерозумно. мовчання має зворотний бік. і іноді ти шкодиш людям тим, що обираєш політику невтручання. коли тебе просять про пораду, а ти не хочеш радити — бо надто велика відповідальність, хоча ти міг би , бо володієш інформацією; коли ти можеш застерегти від чогось, а не втручаєшся, — у таких випадках мовчання не просто не золото, а майже злочин! виходить, треба вміти і мовчати, і говорити, а головне — треба вміти аналізувати ситуацію й приймати правильне рішення. це просто сказати, але так непросто зробити! що може у цьому виборі? мабуть, тільки увага до навколишнього життя, увага та — головне — повага до людей, що поруч, вміння відрізнити добре від поганого й серйозні принципи й життєві цінності. але не завжди проблема мовчання постає так серйозно. інколи це неважливі, побутові ситуації зі звичайного життя. немає відповідальності, немає серйозної загрози, твоє недоречне мовчання чи недоречне говоріння не може зашкодити, але це не привід нехтувати правилами ввічливості та розумної поведінки. мені буває дуже неприємно спостерігати, як молодші переривають старших, коли ті говорять, або навіть коли ровесники у дискусії постійно намагаються не слухати співбесідника, а все торочать своє. правила ввічливості так само важливі, як і серйозні проблеми морального вибору, бо з них усе починається. так само неприємно мати справу з людьми, які не вміють тримати таємниці і люблять пліткувати. тут мовчання буде набагато кращим, ніж поширення приватної, та ще й недостовірної інформації. я намагаюся стежити за собою, за власним мовленням, за власними вчинками, адже слова — це теж вчинок. сподіваюся знайти золоту середину, у якій мовчання буде золотом, а мої слова будуть так само цінними й розумними, яким буває доречне мовчання.