Поділити на склади слова-дзвін.джунглі, дзеркальце, джем.дзвінкий, дзеркальний, дзвінок.джередьна

Дзвінджун-глідзер-каль-це джем дзвін-кий дзер-каль-ний   дзві-нок   дже-рель-на ( мабуть це слово, а не джередьна)

1) автопортрет олією.

2) як передати на полотні свій характер, настрій, ...

3) велике дзеркало

1. пильне розглядання свого обличчя

4) підмальовок

1. темний овал

2. недавня хвороба

5) глибока втома в карих очах

1. перерізане чоло

2. безрадісний вираз обличчя

6) два роки з кріпатства

1. брати та сестри

2. скільки кривди й горя навкруги!

7) сила духу й незламність

1. перший ''кобзар''

2. талант живописця

8) швидке просування роботи

1. малювати упевнено й натхненно

2. відступивши від мольберта почав пильно роздивлятися себе

Україна… В одному вже тілЬки цЬому слові і для нашого вуха, і навіть для вуха чужинців бринить ціла музика смутку й жалю. Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і наймеНШе мають її, країна гарячої любові до народу і чорної його зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, у результаті якої – велетеНСЬке кладовище. Високі в степу могили та прекрасна на весь світ, безіменна, не відомо(окремо) коли і ким складена пісня… Тяжкий сон, подвійна неволя(разом) і темна ніч..., як ворон.

Україна – це тихі води і ясні зорі зелені сади білі хати лани золотої пшениці медовії та молочнії ріки. Україна – це змарнілі обшарпані голодні люди. ІдутЬ на панщину, чорні і німі. ІдутЬ дітей ведутЬ Україна – це царсЬке та пансЬке безмежне свавілля… Праця до сЬомого поту…

Україна – роСкішний вінок із рути й барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі. Поема жалю і смутку краси і недолі.

Объяснение: заголовок «Доля України»

Стиль : художній