Що значет рідна мова для кожного народу

я українець, тому надзичайно пишаюсь цим.. я спілкуюсь українською мовою, адже це надзвичайно красива і милозвучна я завжди підтримую різні спілки людей, які створюють їх для кращої долі україни, для того, щоб уркаїнці, які на даний час в більшості спілкуються на російській мові, не забували, а кохали нашу надзвичайно красиву мову. я усіх закликаю спілкуватись, писати, тільки на українській мові, адже ми -- діти нашої країни.)

мову – це не тільки засіб порозуміння між людьми. у мові нація загодовує всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури, духовну самобутність.

мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і завжди. без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати. як великим нещастям обертається нищення природи, так і боляче б’є по народові зречення рідної мови чи навіть неповага до неї, що є рівноцінним неповазі до батька й матері.

Сім не ділиться на три.  дві берези біля двору поклонилися до ніг. вже минуло з того часу аж три довгі роки. п'ятнадцять помножити на три буде сорок п'ять. п'ятий рік ми вчимося в школі. чотири переможці стоять на борту корабля   водолаз пройшов під водою два кілометри. два шестикласники повернулися з туристського походу о десятій годині. а три верби схилилися, мов журяться вони ми спинилися біля трьох верб. з третього класу я навчаюся на відмінно.   перші розвідники прибули сьогодні.я сьогодні отримав десять ів з за три дні у мене день народженнядев 'ятого березня відбудеться концерт до дня народження тараса  григоровича  шевченкаодна шапка чотири братів накрила зранку на  чотири ногах, удень — на дві, увечері — на трихитру сороку спіймати морока, а нас сорок сорок — сорок морок. учотирьох черепашок четверо черепашенят.   п'ять п'ятаків, на кожному п'ятаку ще по п'ятаку.я сьогодні маю п 'ятнадцять гривень на обіт. двадцять четвертого серпня у мого тата день народження я сьогодні бачила сім кроликів мама купила мені одну гранату у нас у лісіє є дві невідомі пташки 

Умоєму класі 21 учень включаючи мене. хтось приходить, а хтось іде. але дружній відносини розділити завжди буде нелегко. вчителі у нас в школі досить суворі і цей факт на уроці не дає розслабитися. зате, кожен дзвінок на перерву - це вибух позитивних емоцій. хоч зміни не достатньо великі, але нам практично завжди вистачає часу обговорити всі шкільні події.наш клас можна сміливо назвати дружним, оскільки практично немає принижень і образ. а після уроків з усіма домовляємось залишитися пограти у футбол або баскетбол на шкільному майданчику.буває таке, що хтось не встиг зробити є завдання. і клас завжди з цією проблемою на перерві. і ви не дочекаєтеся дивних поглядів і інтриг, з ким не буває.на мій погляд, заслуга згуртованості колективу належить багато в чому нашого класного керівника. вона може покарати як батогом, так і пряником, тим самим виявляючи справедливість. якщо хтось випадає із загальної картини класу, він докладе всіх зусиль для згладжування відносин з однокласниками. ще одним скріпним фактором можна назвати множинні пізнавальні екскурсії організовані ним.мій клас мені дуже симпатичний і слава богу у мене не виникає  внутрішній голос на подобі "як би не піти в школу! ", тому що розумієш скільки всього цікавого можна пропустити. сподіваюся, так буде до закінчення школи.