Аннотацiя до книги з прислiвниками

1)У моий сімйі ніхто не кидае гроші на вітер .

2)Я знаю свій мікро район як свойі 5 пальців .

3)Вранці Марійка прокинулась із кислим настроем .

4)Дуже багато людей люблять загрібати жар чужими руками ,

5)Я бережу своі книжки як зиницю ока .

6)Деякі хлопці нашого класу люблять бити байдики .

7)Петрика після черговойі двійки хоч до рани прикладай .

8)Як згадаю про контролтну , так мороз позаспиною .

9)Я не люблю коли люди роблять з мухи слона .

10)Сьогоднішня самостійна з математики ,була для мене як сніг на голову .

у мене не друг, а справжній скарб. з петром ми дружимо майже змалку, з дитячого садка. він завжди був для мене взірцем людини, яка все вміє робити, тобто мастака на всі руки. петя дуже тямущий до всякої роботи, в нього розвинене, як каже мій тато, інженерне мислення. будь-яку роботу він виконує вправно, спритно, красиво. він любить роботу, і його робота любить. все він уміє, у нього золоті руки. уявіть: якщо потрібно полагодити якусь річ, то передусім він подумає, а чи можна зробити це самому.   в старому гаражі він влаштував справжню майстерню. чого тільки там немає! спочатку ремонтував свої та мої і речі, а згодом набув такої популярності, що уже й сусіди інколи звертаються з проханням подивитися, чого тече кран на кухні, чому електрична проводка іскрить. мій друг – дуже цікава людина, він потрібний іншим, приносить багато користі своїй сім»ї та іншим людям: комусь поличку полагодить, а комусь з машиною . він сам ніколи не сумує, і мені поруч з ним не сумно. з під його вмілих рук вийшло вже багато цікавих речей, і це приносить йому справжнє задоволення. я у нього багато чому навчився, але найголовніше я зрозумів, що нічого не виникає само собою, до всього треба прикласти руки, віддати частку своєї душі.