Міні твір на тему "не лізти за словом в кишеню"

Долгошин за словом в кишеню не ліз і при нападках на нього давав відсіч. в. овечкін, районні будні. [сурков] не поліз за словом у кишеню і рубонув те, що думав. к. симонов, очима людини мого покоління.  редактор присвиснув, хотів відповісти щось різке - він не звик лізти за словом в кишеню - але в цю хвилину увійшла секретарка, і він зупинив себе. к. симонов, дружина приїхала   ⊜ - я знаю, ти за словом в кишеню не полізеш, але грубити-то теж не треба.  - вже ти скажеш, так скажеш, за словом в кишеню не полізеш. ⊝ я теж говорити люблю, за словом в кишеню не лізу. якщо розпитую кого - користь шукаю або ясності добиваюся а він без всякого толку тріпається. к. сєдих, отчий дім.  колись я славився тим, що не ліз в кишеню за словом, а тепер, чи повіриш, бувають хвилини, коли вимовити звичайне "здрастуйте" вимагає помітних зусиль. 

Жили на одній березі дві пташки-сусідки. одна з них   - сорока, вважала себе великою панею, ходила лише у капелюшках, була дуже заможною і не мала дітей. інша - горобчиха. ця була скромною, одягалася сіренько, у неї була купа галасливих діточок-гороб*ят, які завжди хотіли їсти. сорока завжди вихвалялася своїм розумом і багатствами. на ринку вона завжди купувала лише найдорожчі делікатеси. а горобчиха була тихенькою, мовчазною, бо завжди мала один клопіт - як прогодувати своє сімейство. тому й на базарі вона купувала лише хліб та дешевий сир. одного разу зустрілися сусідки по дорозі на ринок та й пішли поряд. аж раптом бачать - лежить на стежці два камінці. один - блискучий, аж сяє на сонечку. а інший - тьмяний, сіреньки. от сорока, будучи хитрою, відразу схопила блискучий, та й каже - цей діамант не для тебе, сірої мишки, тобі вистарчить і камінця. та й гордо пішла геть. а бідна горобчиха зітхнула тяжко, підняла камінець, та й думає: " ну хоч діткам принесу гратися". але взяла та й потерла камінь. і раптом камінь засяяв. під шаром пилу виявився справжній діамант. горобчиха занесла його на базар, продала та й стала жити зі своїми дітками у достатку. а що ж сорока? вона всім вихвалялася, що це справжній діамант. але одного разу побачив цей камінець грак-ювелір, та й посміявся з пихатої сороки. це виявився звичайнісінький шматок скла. ось така історія. не все те золото, що блищить.

      пам'ятка для тих,хто збирає лікарські рослини 1) завжди збирай лікарські рослини в чистих,єкологічних місцях. 2)стеж, щоб на рослині не було пилу і бруду, не було хворого і пошкодженого листя 3)для кожного виду лікарських рослин свій час збору,але не в грязну погоду 4)збирай не всі лікарські рослини: залишай для дозрівання насіння, щоб рослини могли надалі розмножуватися 5)збирай тільки ті рослини, які добре знаєш 6) принесши додому рослини треба добре вимити та ще раз передивитися 7) одразу з сушити лікарські рослини 8)не куштувати невідомі рослини 9) не збирати біля доріг,звалищ 10)не забувати,що ми,люди -  охоронці природі!