2клас небеса прозори , мов глибинь рики . як зори з явора листки. знайди слово , у якому е збиг трьох приголосних звукив.

листки-стк це три приголосних

ну вобще-то листки стк-приголосни

ответ:

скільки сліз і горя звідали квітучі простори україни в минулому! скільки злих ворогів зазіхало на багатства нашої землі! топтали її ненажерливі монголо-татарські загарбники, забирали в полон людей. як міг, боронився волелюбний український народ.

объяснение:

автор засуджує вчинок тугара вовка, який пропонує захарові беркуту зберегти життя сина ціною того, щоб тухольці випустили монголів із долини. нелегко старому захарові було прийняти вірне рішення. звичайно, перемагають громадянські й патріотичні почуття. "міняти одного хлопця за руїну наших сусідів, це була б ганьба, була б зрада", — ось так вирішує захар беркут. зрозуміло, що максим підтримав би подібне рішення. хіба можна спокійно жити на білому світі, знаючи, що через твою свободу постраждали безвинні люди?

іван франко зобразив у повісті "захар беркут" людей честі та зрадників рідної землі. письменник засуджує підступні вчинки тугара вовка як найтяжчий, непрощенний гріх. захоплення автора викликають максим та захар беркути, миро слава. цим людям притаманні найкращі риси: чесність, мужність, порядність, почуття власної гідності, щира любов до своєї землі. кожним рядком свого твору іван франко стверджує, що любов до рідного народу, до батьківщини є най вищою чеснотою, якої може досягти людина.

Зимовий ліс схожий на зачаровану країну снігової королеви. тут царює тиша. пухнастий білосніжний килим вистеляє землю. він також накинутий на гілки дерев, як шуби. здається, ніби дерева в зимовому лісі одягли казкове вбрання. все навколо прикрашене сліпучим снігом, прозорим льодом та сріблястою памороззю. ліс – неначе скарбниця тендітних зимових коштовностей. тільки гілки замерзлих дерев іноді риплять та тріщать від морозу. та скрипіння снігу під ногами порушує тишу під час прогулянки зимовим лісом. але взагалі взимку тут важко прходити. можна провалитися в замет по коліна, а бува, що й по пояс. коли йдеш зимовим лісом, здається, що в ньому немає жодної живої душі. нібито всі птахи, звірі й комахи покинули цю місцевість в пошуках тепла або залягли в сплячку. навіть ворони подалися до міста, годуватися біля людей. але цієї ж миті заєць-біляк, невидимий на снігу, спостерігає за мандрівниками. життя в зимовому лісі затихає, але нe зупиняється.