Шкільна родина якщо зранку дивитися на школу здалеку, то вона нагадує бджолиний вулик. біля вхідних дверей, ніби біля вічка, товпляться діти, щоб вчасно потрапити до школи й не спізнитися на урок. дзвенить дзвінок — теж як у вулику. кожний займається своїм: учителі навчають, діти уважно слухають. бджолина сім'я називається рій, а в кожному класі теж є своя родина, свій рій. бо впродовж дванадцяти років учні одного класу будуть жити шкільним життям, як у родині. звичайно, що й свої бешкетники є, як же без них. та все ж основним залишається взаємна повага, бажання в тяжку хвилину підтримати товариша або порадіти його успіхам. як і в звичайній родині, у нас є своя шкільна мама — наш класний керівник, вона відповідає за всі наші негаразди й пишається нашими успіхами. крім того, вона завжди намагається пояснити нам, що ми тоді успішні, коли разом, коли відчуваємо плече один одного, тоді це справжня шкільна родина.
LIN1022
28.11.2021
Пивіт, даринко! -сказав іван. -приіт ! - відповіла даринка. -як ти думаєш чи можуть електронні носії інформації замінити друковану книжку ? -я думаю , що ні . тому що від планшетів, айпадів і айфонів псується зір. -а мені здається, що може . тому що прямо на уроці можна знайти будь-яку інформацію. -а зір тобі ,що, не потрібен? -ні, звісно потрібен , ж я можу носити окуляри. -а я не хочу , тому і думаю , що електронні носії інформації не можуть замінити друковану книку. ти як хочеш , а я буду носити книжки , звісно інтернет потрібен, але він не замінить книжок. добре, мені вже час йти , до побачення ! -до побачення!
виражає повагу це звертання.