Іть написати твір на тему "людину називають людиною , коли вона спроможна відповідати за свої вчинки". дуже потрібно, будьласка.)

Людину називають людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї діяльності, тримати у своїх руках особисту долю, готова до будь-яких випробувань і перемог. якщо немає відповідальності за себе, кажуть у народі, людини немає — вона, по суті, є лише передмова до людини. відповідальність — це обов'язок перед кимось чи перед чимось. наш громадський обов'язок, честь і совість, життєва позиція — це міра відповідальності перед суспільством. кожен повинен навчитися керувати собою, тобто самовиховувати себе. самовиховання — це також вияв відповідальності, що свідчить про зрілість людини, його духовну стійкість.   виконувати свій обов'язок перед родиною, друзями, батьківщиною нелегко. знаходяться десятки причин: не хочу рано вставати; чому я повинен шанувати батьків; не буду читати, бо голова болить; вдома немає умов для творчої праці тощо. ті, хто дотримується подібних правил, не розуміють того, що умови для свого життя в різний період його розвитку створює сама людина. і тільки від неї залежить, чи зможе вона досягти своєї мети, здійснити свої мрії. головне не тільки поставити собі ціль, а й усіляко сприяти її досягненню. треба навчитися організовувати і планувати своє життя так, щоб усе встигати. але при цьому треба враховувати і інтереси оточуючих людей, адже не можна відділяти себе від людей, тоді життя буде беззмістовним.

Объяснение:

Чому ж я пишаюсь своїм товаришем? Я пишаюсь ним тому, що він зміг виграти важливий для нього конкурс з англійської мови. Наступного навчального року Ілля поїде навчатись до Англії. Всього цього він досяг своїми стараннями. Цього року Ілля показав, як важливо бути беручким до праці. Як каже мій товариш, працелюбність – запорука успіху. Якщо весь час лічити ворон, то досягти чогось не вдасться ніколи. Я вважаю, що мій друг – гідний приклад для наслідування. Саме тому я ним по-справжньому пишаюсь!

Объяснение:

Всі ми любимо країну, де ми народилися і живемо - Україну. Україну часто називають рідною ненькою, бо вона нам як мати. Тому ми всі хочемо, щоб вона була гарною, сучасною, розвиненою країною. Кожна людина повинна робити для цього все, що тітьки може, і спільними зусиллями ми зможемо зробити нашу Україну такою, про яку ми мріємо.

Так заквітчаймо ж нашу Україну! І гарними квітами у кожного будинка, і своїми талантами та наполегливою працею. Ми ще школярі, але ми скоро виростемо і будемо робити нашу Україну кращою. Хтось стане архітектором і побудує сучасні дома, дороги та інші споруди, а хтось буде саджати квіти та дерева, щоб було красиво повсюди. Хтось буде лікувати людей і вчити дітей, хтось - захищати народ