Напысаты твир миниатюры на тему чаривныця осинь

погляньте довкола. стоїть чарівниця осінь. вгорі бездонне синє небо. тепле лагідне сонечко дивиться у вікно привітно і весело. а все навколо розмальоване теплими барвами. повітря напоєне пахощами, які бувають тільки восени. 

Кились  давно, я з батьками купляв лотерейні  білети.  згодом ми про них   тому  що  знали, виграти  там,  практично  неможливо.  але  ось  через дев'ять місяців, на нашу почтову адресу прийшов  лист.  в ньому йшлося про виграш в два  мільйони гривень. ми  з сім'єю  були на сьомому  небі від щастя. я  одразу побіг ділитися надзвичайною новиною зі своїми друзями.  подумки  я розумів, що ось збулася моя  мрія,  поїхати  в  європу.  мої два найкращих друга, мешкали разом зі мною на одній вулиці. коли я зібрав разом своїх друзів, то відразу повідомив їм цю прекрасну новину. вони звичайно подумали що це я пошуткував, тоді вони побачили в моїх руках лист, та зрозуміли що це подарунок долі, який заслужили я, та моя сім'я. разом з ними, ми грали цілий день, вони були горді за мене, тому що не кожна людина може виграти два мільйони гривень.

Ітоді тато вийшов з печери, відламав гілочку від дерева, став мочати її в кашу й облизувати. було смачно, але каші в рот потрапляло зовсім мало. мама подивилася на це, вийшла на вулицю і зірвала з дерева лист. потім вона згорнула цей лист і спробувала їсти їм кашу. лист прогинався і їсти було незручно. син довго дивився на марні спроби батьків, а потім сказав: - давайте об'єднаємо ваші ідеї в одну. він відламав з дерева гілку товстіший, дав татові і сказав: - надай їй форму листка, як у мами. тільки залиш держак довший, щоб тримати було зручніше. тато зробив, як сказав йому син. попробували їсти кашу - зручно! так і вийшов перший прообраз сучасної ложки.