Письмове розкриття змісту прислів'я "хто шевченка прочитав, той багатшим серцем став"

Письмове розкриття змісту прислів'я "хто шевченка прочитав, той багатшим серцем став"

Привіт, маріє! куди прямуєш? - привіт, олено! ось, бачиш, книжки несу до шкільної бібліотеки. - здавати чи як? -   так, здавати. це роман панаса мирного “хіба невуть воли, як ясла повні? ”. нам задавали його читати. - давай і я пройдуся з тобою. візьму щось собі почитати. давно не читала нічого новенького. - а ти просто сама собі книжки читати береш? не за програмою?   -ну ти,олено, і смішна! звичайно ж так! я читати люблю. на цей раз, мабуть, спитаю, чи є в бібліотеці якісь романи жюля верна. - а якщо немає? тут книжок, я бачу, небагато. - то візьму в районній бібліотеці, я туди записана. - а так що, можна? я ж кажу,олено, смішна ти! можна! ти що, ніколи в бібліотеку не записувалася? ти художні твори в інтернеті читаєш? - оце тільки в шкільну записана. в мене й інтернету вдома немає. я поза шкільною програмою нічого не читаю. - даремно,подруго. давай, коли я наступного разу буду йти в районну бібліотеку, то покличу тебе з собою. записатися туди коштує всього три гривні на рік. - давай, може, щось цікаве там надибаю! ну, прийшли! запитуй, що ти там хотіла! - тепер — в бібліотеці галасувати не

числа узагальнено відображає кількісні відношення предметів, позначуваних іменниками. Словозмінна категорія числа реалізується в українській мові у протиставленні двох рядів форм - однини і множини.

Однина означає, що названий предмет мислиться як один з якогось класу однорідних предметів. Множина вказує на два, три і більше (аж до нескінченності) однорідних предметів.

За давньоруської доби існувала ще й третя форма числа в іменників - двоїна. У процесі розвитку української мови ця форма відмерла; залишки її маємо в словах очі, плечі (але тепер вона вже має значення множини).

12

05