Диалог по теме моя будущая профессия модельер

Російський не знаю добре то перекладеш  дзвоню подрузі -привіт юль! -привіт оль! - оля ти памятаєш як нам вчитель з історії задав питання хто ким хоче стати ? - так звичайно! -і ким ти хочеш бути? -незнаю я хочу стати модельйером  -а чому ти так рішила? - напевне тому що добре знаю креслення і відміно  маю з трудового навчоння -мені дуже сподобався твій вибір  - дякую але я ще точно не знаю чи я стану модельєро - зви чайно станеш якщо захочеш -а тиким хочеш бути а я ще не рішилась ой пробач мене кличе мама мені потрібно йти папа -папа

Яцілком упевнена в тому, що досягнення людиною бажаного цілком залежить від її активної життєвої позиції, намагання зробити все, що в її силах, задля того, щоб мрія стала реальністю. з огляду на це не можу не погодитися з думкою, що життєвий успіх цілком залежить від часто нелегкої роботи людини в напрямку його здійснення. спробую аргументувати виправданість такого погляду, звернувшись передусім до того, що говорить із цього приводу найбільший знавець людини й життя — наш народ. аналізуючи фольклорну спадщину, можна виразно побачити, що для народного світогляду безперечним законом життя є пряма залежність між працьовитістю людини та її успішністю й, навпаки, між її неуспішністю й лінивістю. гляньмо, наприклад, на приказки й прислів'я, де в афористичній формі відбилися ці уявлення: «під лежачий камінь вода не тече», «хто не працює — той не їсть», «терпіння і труд усе перетруть» навіть на прикладі цього коротенького переліку можна побачити, що в народі живе чітке переконання в тому, що саме праця є запорукою досягнення бажаних результатів, успіху. ще одним доказом виправданості думки про те, що успішність цілком залежить від наполегливої роботи людини, може слугувати й сама логіка життя. подивімося, хто найбільш успішний у цьому світі? ті, хто чекають «манни небесної», чи ті, хто цю «манну» крупинка по крупинці збирають щоденною працею? як на мене, то, безперечно, другі. саме їм удається досягти так бажаного кожною людиною успіху й щастя в житті. яскравим зразком людини, яку можна зарахувати до другої групи, для мен=ь є грицько — один із персонажів роману панаса мирного «хіба ревуть воли, як ясла повні? » одразу зазначу, що із суто людського боку грицько мені аж зовсім не імпонує, однак із боку його способу досягнення успіху в житті хлопець цілком може бути поцінований як взірець: усе, що бідний сирота мав, у тім числі й успішність, він заробив важкою працею рук своїх. репрезентовані мною аргументи й приклади, звичайно, лише частка того, що я могла б запропонувати для доведення виправданості своєї позиції в питанні залежності успіху людини від її працьовитості. утім, і наведеного достатньо для того, щоб з упевненістю зробити висновок: успіх людини — робота рук її самої.

Які вчинки людини повинні бути притаманні кожному? кожна людина робить те,що від неї вимагають певні обставини.проте,вчинки можуть бути як позитивні так і не дуже.візьмемо до прикладу життєву ситуацію?   одного дня хлопчик гуляв зі своєю собакою й побачив достатньо незвичайну ситуацію.двоє молодиків ображали маленьку дівчинку,яка чекала доки її мама вийде з магазину.максим (чи інше ім*я хлопчика)підійшов до них,й сказав: -що вам потрібно від цієї дитини? навіщо її ображати? -а тобі,що від нас треба? йди собі своєю дорогою! -ну,якщо у вас немає мужності чи ви не впевнені собі й це компенсуєте образами до меньших то це ваша проблема. -добре,добре.відходячи до кафе сказали хлопці. -все чекай собі спокійно,вони більше тебе не зачеплять. -дякую,вам. -немає за що.бувай! на закінчення свого твору роздуму хочу сказати,що я повністю погоджуюся з хлопчиком,що захистив дитину.на мою думку кожному повинні бути притаманні такі якості.тому-що у нашого героя максима є своя думка,за якою він діє. нормально? я так тему розкрила?