1) вітер січе в обличчя. намело снігу. важкувато стало жити на світі пташкам, що зимують у нас. але вони не дуже журяться. весело цвірінькуючи,хвилясто пролетіла зграйка жвавих красунів-щигликів,чижів і коноплянок. помчали десь на лопухах, вільхаї чи берізках поснідати насіннячком. 2) а яке гарне деревце горобини! ніби його прикрасили ,як новорічну ялинку. чудові,спокійні червоногруді снігурі обсипали його і ягідками ласують. 3) до чого ж красиві пташки! це наші зимові гості. вони прилітають до нас гостювати та поласувати смачними горобин . 1,2,3-це обзаці
людське неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.
люди, їх мі усі вони зовсім різні й чимось неповторні. вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.
так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у цій пісні «червоне - то любов, а чорне - то журба»
бо й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Дібрати до поданих слів українські відповідники , скласти з ними речення рейтинг , дисципліна , дайжест, альтруїст, симпатія