переді мною картина. це автопортрет тараса григоровича шевченка. поет сам намалював себе. коли йде мова про шевченка, то згадується літня досвідчена людина. а на цій картині зображено юнака. тут шевченкові двадцять шість років. у нього чорне волосся, густі чорні брови, високе чоло, прямий ніс. звичайний юнак, у якого попереду все життя.
увагу очі. це ті самі, знайомі нам, "шевченківські" очі. вони дивляться уважно і невесело. чому не посміхається молодий поет? де його юнацька посмішка? можливо, замислився шевченко над злиденним життям народу? можливо, не йому спокою горе і біда навколо? очі поета сумують, бо багато лиха зазнав у житті і він сам. багато випробувань у нього ще попереду. можливо, він їх уже відчуває?
здається, з картини шевченко вдивляється в нас. здається, що його губи зараз розімкнуться і він почне говорити. які слова він скаже нам з портрета? я думаю, що це будуть слова його чудових віршів.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Іть написати фразеологізми зі словом *лиса*
хоч на лисині - немає місця для чого-небудь, ніде робити щось;