Звуковой анализ на украинском языке "липа"

Точно не  знаю но вроде л г и а п г а с

маленька крапелька величної держави -                                                  моє село, багато є таких!                                                   зазнало лиха, бідувань і слави                                                  воно живе і вічно буде жить!

я народилася в невеличкому селі, розкинутому посеред полів та лісків, мальовничого краю хліборобів, фермерів та взагалі надзвичайно добрих, працьовитих людей. зветься воно великі чорнокінці. моє село надзвичайно гарне, незважаючи на пору року та погоду. ще з давніх часів весною та літом воно потопає у зелені та квітах ніжний аромат яких чути скрізь, восени, коли діти йдуть до школи, дерева трепетно встеляють стежки м’яким листям, а зимою – білий сніг притрушую кожну оселю, кожний кущик. колись люди вміли цінувати цю неймовірну красу.

              з кожним роком люди стають все більше і більше байдужими до довкілля, перестають милуватися красою навколишнього світу. чомусь дедалі частіше дозволяють собі викинути сміття на вулиці чи залишити неприбрану галявину після пікніка. часом прогулюючись лісом чи місцевим садком мені на очі накочуються сльози. я не можу зрозуміти, як можна забруднювати місцевість, що нас оточує, як можна руйнувати те, що роками плекали наші предки. купи паперового сміття, пластик, поліетиленові пакети, пляшки від газованих напоїв, папірчики від цукерок та інших продуктів, побутові відходи, та багато іншого – це все можна побачити у нашому селі.

              часто можемо почути вислів: «природа – наш дім». а як безглуздо ми поводимося. ми псуємо природу, як можемо. а якщо остання наш дім, то ми виходить нищимо наше житло. безглуздо, правда?

              я щиро сподіваються, що після цього тижня, тижня біології та екології, кожен змінить (в кращу сторону) своє ставлення до навколишнього світу. і через кілька років, коли хтось буде проходити цими вулицями побачить зовсім іншу картину. в моїй уяві вона постає такою: невеликі, охайно прибрані, обгороджені будиночки довкола яких цвітуть різноманітні квіти, вздовж вулиць ростуть дерева і звідусіль долинають співи птахів. біля будинків стоять лавочки на яких сидять і про щось теревенять привітні сусіди. в центрі є кілька невеличких магазинів та будинок культури. в останньому час від часу проводяться цікаві та заходи на яких завжди багато слухачів. навпроти пам’ятник героям другої світової війни (про них ми не маємо права забути, адже вони пожертвували життям задля нашого спокою) довкола чисто та охайно, лише спереду цвітуть квіти. неподалік пам’ятники івану франку й тарасу шевченку також прибрані та заквітчані. ідучи вперед перед нами постає парк з гарно вкладеною доріжкою та лавочками, на яких можна посидіти та помилуватись довкіллям. зовсім поруч розкинувся ставок в який впадає річка нічлава. він чистий та повний риби. діти граються біля води, дорослі ловлять рибу. а ось біля верби плавають лебеді за якими хочеться дивитись і дивитись. ідучи старим садом переді мною відкривається  новий, ще зовсім молодий, який посадили всього кілька років назад. далі поступово заходжу в ліс, де така приємна прохолода та лісове повітря. як же   довкола красиво та головне чисто. ніде не видно того сміття та безладу, що панував тут ще так недавно.

              на жаль, поки, що це лише мої мрії. та сподіваюсь, що невдовзі вони стануть реальність. адже, все в наших руках і маємо право все змінити!

у давнину увагу багатьох народів запитання: чия мова найдавніша? адже найдавніша мова належить і найдавнішому народові. а який народ не хотів би собі такої честі ? вважатися найдавнішим? отож і намагався довести первородство свого роду – племені той чи інший правитель. здійснюючи далекі подорожі, знайомлячись з новими краями і тамтешніми мовами, люди помітили дивну схожість між словами різних, навіть територіально дуже віддалених мов. звідки б вона взялася? не інакше як ці мови – далекі нащадки якоїсь матері – прамови. вона не належала жодному з відомих народів і не зафіксована в жодній пам'ятці . нова ідея захопила вчених: дослідити відповідності між окремими мовами і на їхній основі реконструювати прамову.факт її існування в сиву давнину був поза сумнівом. та й ця реконструйована мова була не найпершою мовою людства, а нащадком ще давнішої. закономірно постає питання: коли ж уперше зазвучала на землі людська мова, як з'явилася і якою була? питання не менш давнє, як і проблема первородства. одні вважали, що мова закладена в людині від народження, як, скажімо, здатність їсти, бачити, чути тощо. на думку інших, дісталася вона людям від якоїсь геніальної істоти, що її створила. неабияка роль приписувалася і славнозвісному і, що його нібито першого бог навчив говорити, а від нього вже цю здатність перейняли й інші люди. були й такі, що додержувалися думки, нібито речі з'являються на світ з їхніми назвами.