Укажіть рядок, у якому всі дієприкметники вжито у формі минулого часу : а) заповнений, розбитий, почорнілий б) вирощений, зігрітий, оброблюваний в) сяючий, взутий, прикріплений і у формі теперішнього часу : а) прискорений, відроджуваний, змоклий б) блукаючий, споруджуваний, спустошуваний в) поширюваний, виставлений, звитий

Історія пишеться людьми. Вона ж і відбувається в людях. Окрім центральних персонажів роману, у ньому згадуються і деякі відомі історичні постаті, другорядні з точки зору розвитку любовної колізії і зовсім не другорядні з погляду створення ще одного важливого образу — образу України. Він присутній вже і в першій частині роману. Маруся як символ народного поета і співця, полтавський козацький полк, сама Полтава — один із осередків вільнолюбного лицарського духу — все це також Україна. Але збагачується, стає масштабним її образ саме тоді, коли Чураївна виходить за межі "маленької батьківщини" — свого рідного міста. Мандрівка робить гострішим і проникливішим зір, а побачене дає простір почуттям і роздумам. Маруся зупиняється у подиві перед красою рідного краю:

Ми купили великий джип для того, щоб їздити на відпочинок у гори.

Тато пішов на базар для того, щоб купити мамі квіти.

Птахи полетіли на південь, для того, щоб там перезимувати.

Діти побігли під парасольку для того, щоб не промокнути від дощу.

Я одягнув теплу куртку для того, щоб не застудитися.

Я сховав бутерброд у кишені для того, щоб віддати знайомому собаці.

Ми лягли спати раніше для того, щоб раніше прокинутися вранці.

Чоловік розпалив багаття для того, щоб висушити промоклий одяг.

Дівчинка увімкнула електровентилятор для того, щоб охолодити повітря в кімнаті.

Будинок збудували таким великим для того, щоб помістилася вся родина.

Налили води в маленьку ванночку для того, щоб скупати дитину.

Посадили квіти для того, щоб вони милували око влітку.