Складіть цікаву історію про життя ваших іх тварин.

Вмене є маленький котик. його батьки мені подарували на день народження. одного разу трапився сумний випадок. коли я виходив з дому він побіг за мною, адле я його не помітив.  коли я прийшов до дому і зрозумів що мій ій улюблениць десь загубився, я дуже засмутився і почав його шукати. цілий тиждень я його не міг знайти. але якось повертаючись зі школи я почув, що біля мене хтось мяукає, це і був мій котик(або цуценя). я дуже зрадів, що він мене не забув та сам знайшов свою домівку.

перший місяць осені за календарем – вересень. тихі задушливі вересневі дні ще теплі, наче літні. та подих осені вже відчутний у верченій інічній прохолоді. день народжується в осінньому серпанку, але поступовотуман зникає розсіюється. нерідко початок вересня дівує своїм теплом,яскравістю, здається, літо повернулося. сонце ще довго сяє на ясномунебосхилі, то воно вже не таке гаряче, як влітку, а ніжно-ласкаве,лагідне. повітря прозоре й легке в ньому далеко чути кожен звук. протезменшення світла і зміна кольорів у природі вказують на осінь.вітер підхоплює крилаті насінини берези й липи, клена і сосни йпереносять їх на парашутиках з легких пушинок подорожують з місця намісце й насінини кульбаби та осоту.помітно скорочується день. 23 вересня по всій земній кулі день дорівнюєночі – рівно по 12 годин кожний. тому й звуть його днем осінньогорівнодення. після нього ніч стає довшою, а день зменшується. настаютькороткі осінні дні.жовтень – наступний місяць осені. назва його пов’язана з кольором, щопереважає в цей час у природі. листя на більшості дерев, трави та багатоінших рослин розфарбував жовтень в усі відтінки жовтого й червонокольорів.пагорби й схили відсвічують багряно-жовто-золотистими барвами. вітерпочинає зривати яскраве листя з каштанів і кленів, осик і берізок.відцвіло на озерах латаття. на осінніх полях і луках стало зовсімпорожньо. більшість квітів уже відцвіла і розсіла своє насіння. лишеподекуди ніжне синювато-лілове суцвіття свербіжниці прикрашає луки. їїмаленьке суцвіття нагадує айстри. зустрічаються ще зрідка іяскраво-жовті блискучі квітки золотавих калюжниць. неподалік од нихрозкидані купками братки їхні біло-жовто-фіолетові малесенькі пелюстки поміж травою. це вони вдруге зацвіли серед осені. а нагазонах та в садках ще милують око різнокольорові хризантеми: білі,рожеві, блідо-фіолетові, золотисто-червоні.короткі дні у листопада. вранці стеляться над землею білі тумани.пізньої осені на болоті достигає журавлина. її красиві червоні ягідкивидно здаля – лежать собі зверху на купині. журавлина зовсім не боїтьсяморозів, тому збирають її пізно восени чи навіть узимку.листопад – ворота зими. нерідко буває, що й сніжок випаде.дивні перетворення відбуваються у лісі. на куща крушини глянцеві чорніягоди. поряд з достиглими є немало напівстиглих – червоних і зовсімзелених, а на окремих гілочках подекуди ще білесенькі квіточки. наліщині де-не-де помітні останні горішки. часом на лісових галявинкахвогником спалахнуть квітки льону.

- привіт даринко!

- привіт віка!

- як в тебе справи?

- добре, а в тебе?

- теж все добре.як тобі сьогоднішня погода?

- сонячно.а тобі?

- мені подобається.давай сьогодні підемо пограємо в  волейбол?

- давай.в мене є м'яч.давай візмемо мій м'яч ?

- давай.зустрінемося о 15: 00 годинні дня.

- добре.я згодна.

- до зустрічі даринко!

- до зустрічі віка!

діалог під час гри

- привіт віка!

- привіт даринко!

- ось мій м'яч.гарний?

- дуже гарний.а де ти його купила?

- мені тато подарував на день народження.

- ясно.давай вже грати?

- давай.

- лови швидче?

- ловлю.відбила, тепер ти лови ?

- ловлю.ой, пробач мені що він впав в калюжу .я просто не вмію грати в волейбол.

- нічого страшного.я не ображаюсь.

- правда? ти найсправжня подружка.

- да.ти теж.с тобою весело й цікаво.

- в мене ніколи не було таких подружок.

- в мене теж.пішли до мене в дім на чай.всеодно ж м'яч мокрий.

- пішли.

і дівчата пішли до даринки в гості .і ніхто не на кого не ображались.це були найсправжні подружки.