Уяких вчинках виявляється людська шляхетність? яку людиною ми називаємо шляхетною? шляхетна людина - це насамперед моральна людина, добре вихована, совісна людина, така, яка добре ставиться до інших. до того ж, шляхетна людина буде добре поводитися завжди, а не тільки тоді, коли на неї хтось дивиться - тому що у шляхетної людини є совість. наприклад, шляхетна людина незнайомцю, якого ніколи більше не побачить - і піде, навіть не сказавши свого імені, бо не очікує подяки. шляхетна людина не скористується чужою помилкою на свою користь, навіть якщо про це ніхто не буде знати. наприклад, якщо продавець помилився і дав здачі більше, ніж треба, така людина поверне зайві гроші. у шляхетної людини є також почуття гідності, тому така людина вища за дрібні чвари. така людина не буде слухати і тим більше переказувати плітки про інших. шляхетна людина також не буде сміятися над чужими помилками, зовнішністю, недоліками або . ось таку людину я вважаю шляхетною. на мій погляд, шляхетність людини виявляється у її вчинках.
ksvish2012
30.08.2021
1. правильно затранскрибовані слова. а) [йаблуко]; [голубка]. б) [вйун], [с’в'атковий] ([с’м’ійец': а]); г) [гор’іх], [ц’в'ах], [п’ірйа]. 2. літературним нормам відповідає словосполучення в) заряд бадьорості 3. допущено помилку в рядку: г) проїздний (правильно: проїзний) 4. потребує редагування речення: б) цей факт заслуговує уваги, але не відноситься до діла. (не стосується справи) 5. українські відповідники до іншомовних слів: 1) імпульс - в поштовх 2) консенсус - д згода 3) епатаж - б витівка 4) паритет - а рівність 6. відповідність між словосполученнями та прикметниками, з якими вони утворюють антонімічну пару: 1) тиха розмова - б) голосний 2) тихий день - г) вітряний 3) тиха їзда - а) швидкий 4) тихе море - в) бурхливий 7. cинтаксичний розбір речення. я йшов собі , бощось так владно кликало мене туди, дегори ввечері палали, |окутані у сяйво чарівне| (в. симоненко). [— ═], (бо — ═ х), (де — ═, |~~~|). *|~~~| - відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом. речення складнопідрядне з послідовною підрядністю, розповідне, стверджувальне; 1-е просте головне, двоскл., пошир., повн., неускладнене; 2-е просте підрядне причини, двоскл., пошир., повн., неускладнене; 3-е просте підрядне місця, двоскл., пошир., повн., ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом. граматичні основи 1) підмет – я (займ.); присудок – йшов собі; 2) підмет – щось (займ.); присудок – кликало (дієслово); 3) підмет – гори (ім.); присудок – палали (дієслово). другорядні додаток прямий (_ _ _): мене (займ.); обставини : , владно – способу дії, прислівники; так - способу дії, займ. присл.; ввечері – часу, присл.; туди, де – місця, займенникові прислівники; означення узгоджене(~~~): |окутані у сяйво чарівне| (дієприкм. зворот).