Добери до поданих слів притирився, вельми, відрізав, заціпило- синоніми,

Вельми- дуже, значно, порядно, досить. вiдрiзав- ампутувати; відділяти, заціпило-охопило, захопило.

Унашу епоху всіх людей хвилюють проблеми навколишнього середовища. змінюється уявлення про природу як про скарбницю невичерпних багатств, звідки можна брати нескінченно, не замислюючись над їх відновленням. тепер з кожним роком все більшого значення набуває проблема раціонального використання природних ресурсів землі і підтримування сприятливого стану середовища в житті людини. але незважаючи на те, що охорона природи стала однією з тих проблем, які сьогодні хвилюють все людство, до цих пір не встановлені правильні взаємини людини з природою. над цим замислилися вчені. і якщо ще недавно під охороною природи розуміли лише заходи, спрямовані на відновлення зникаючих тварин ї рослин, то в останні роки вчені дійшли висновку, що цим обмежитися не можна. дослідження в галузі екології показали, що в атмосфері все більше вуглекислого газу, різко скорочується зелений покрив земної кулі. раз у раз надходять тривожні повідомлення, що десь люди задихаються від смогу або в океані танкер пролив нафту, від якої гине все живе. це нікого не може залишити байдужим. проблеми захисту навколишнього середовища хвилюють всіх людей, і вирішувати їх потрібно в плані міжнародного співробітництва, з урахуванням інтересів усього людства. природні ресурси: рослини, тварини, вода, ґрунт, мінерали – нам їжу, одяг, житло, паливо, енергію, сировину для промисловості тощо. вони необхідні для існування людини на землі. користуючись природними ресурсами , людина неминуче змінює їх стан, а тим самим змінює і умови свого існування. чим більше розвивається техніка, тим сильніше стає її вплив на природу і тим важливіше, щоб цей вплив був сприятливим. у природі нічого не існує відокремлено, все тісно пов'язано між собою, і збиток, нанесений одному з природних ресурсів, негайно відгукується на інших: відбувається порушення природних закономірностей, що призводить до згубних наслідків. наприклад, фермер, який займається тваринництвом, використовував заплаву річки, яка давала хороші врожаї трав. він вирішив позбутися бур'янів за гербіцидів. але разом з бур'яном загинув і ліс вздовж річки. у річці водилися бобри, яким дерева служили кормом і матеріалом для споруди гребель. залишившись без лісу, бобри переселилися в інші місця. боброві греблі, які стали руйнуватися, раніше підтримували високий рівень води, але під час повені вони були знищені. рівень води в річці став різко знижуватися, пропала риба, якої тут було дуже багато, коріння трав перестали отримувати достатню кількість вологи. загинули і луки. ось таку шкоду – вільно і мимоволі – може принести людина своїм нерозумним втручанням в сферу зв'язків природи. тому необхідно виробити і строго дотримуватися системи державних заходів щодо збереження та розширеному відтворенню природних багатств на благо нині живучих і майбутніх поколінь людей, з урахуванням інтересів усього людства.

Лялька-мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг.здавен у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері-прародительниці та зв’язку між поколіннями, одна із найдревніших іграшок і сакральних (священних) істот нашого народу, якій тисячі й тисячі років. скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти. бо мати, залишаючи дитя, замотувала фрукти чи хліб у шматочок  тканини, прив’язувала паличку і давала, як іграшку, тому в основі ляльки — хрест. людина вигадувала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому. виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і побажання. ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід. наші пращури вірили, що лялька є посередником між живими та тими, хто ще народиться. тому на заміжжя дівчини разом із рушниками і сорочками в скриню до приданого клали ляльки. робили їх дуже ретельно: одягали в українське народне вбрання як наречену, плели вінок на голову і обов’язково «додавали» нареченого — мусила бути пара. відразу після одруження тими ляльками бавилися — вважалося, що так швидше народяться діти.обличчя у «плодоносних» ляльок немає — невідомо ж, хто прийде на світ.берегиням — іншому різновиду — на обличчі намотували хрести. і виготовляли їх на різні потреби: аби людина одужала, аби пішов дощ чи навпаки — припинилася злива, вщух буреві усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця уособлює землю; сорочка — три часи: минулий, теперішній і майбутній; головний убір — очіпок, стрічка чи хустка — зв’язок із українська лялька тим унікальна, що вона — така ж, яка була тисячі років тому! найдавніші — глиняні — сягають доби трипілля.лялька-мотанка не випадково не має обличчя. адже вона виникла не як іграшка, а як сакральна річ. вона мала прикликати дух померлої або ще не народженої людини до живих, запросити її в коло сім’ї, до столу чи до тієї дитини, яку виховувала. вона виховувала. бо уособлювала дух прадавнього предка, а відтак не дівчинка гралася лялькою, а лялька, як стара баба, передавала досвід минулого новому поколінню. сакральна істота з хрестом замість обличчя, символізує гармонію вертикалі (духовності) і горизонталі (земного розвитку людини), тобто є гармонізувати простір. такі іграшки повинні знаходитися на покуті зі сторони сходу сонця, над ліжечком дітей (оберігає дитину), над дверима (зустрічає і проводжає