Звуковий аналіз слів проміння місяць м'яч

Проміння. місяць. м'яч - - . - .- - . - . - .- - . -

Ялюблю тебе, осене, красуне моя золотава! як схожа ти на  ту руду лисичку, яку миттєво я побачив у поріділому лісі! опале листя, твій шерех   нагадує мені дощ і навіює тиху печаль. листопаде, твоя жовта заметіль схожа на  вишукане мереживо. як рано до нас прийшла ти, люба осене! пташки, не летіть від нас, ще рано вам у вирій. чорнобривці, нагідки, жоржини, залишайтесь такими ж свіжими та яскравими, як влітку. ми ще не намилувалися вами.   хмари, не закривайте небо цупким  сірим покривалом, а ти, сонечко, виглядай і смійся частіше. синє море, залишайся лагідним і теплим якомога довше! осінь, тривай!

коли я був маленьким, то завжди мріяв скоріше вирости. мені здавалося, у дорослих життя набагато цікавіше – вони можуть піти, куди схочуть, вміють користуватися складними пристроями та керувати автомобілем, можуть самі обирати одяг та не спати після обіду… а батьки тільки посміхалися та казали не поспішати, і що вони віддали би багато, аби знову стати дітьми.

зараз ми вже підлітки, тому можемо спробувати зрозуміти, що то за пора життя – дитинство. це світлий безтурботний час, коли щохвилини відкриваєш для себе щось нове, а поруч з тобою люблячі люди, завжди готові . мати вчить читати по книжках з великими картинками, тато намагається пояснити, що й як працює. дідусь із бабусею завжди раді нашим візитам. вони ще молоді й енергійні. бабуся готує смакоту як на хату гостей та сподівається, що все це з'їм я один. дідусь проводить екскурсії по саду, який здавався мені величезним.

перший ій улюбленець – кіт мурзик. перші друзі – сусідські діти, хлопці й дівчата різного віку. перші сварки та розуміння, що люди бувають різні, дехто легко може образити.

дитинство накладає відбиток на все життя людини, бо саме в цей період формуються основні риси характеру та світобачення, здібності та таланти. я знаю декілька підлітків з нещасливих сімей, так їм і досі важко спілкуватися з іншими та досягати успіхів у навчанні.

я вдячний своїм батькам за те, що моє дитинство було щасливим. я не був розпещеною дитиною, проте мав усе необхідне, а головне – їхню турботу та увагу. я б хотів, щоб теплі почуття, які викликають дитячі спогади, нам долати труднощі дорослого життя.