Сделайте звуко-буквенный анализ слова камьяний только с апострофом после буквы м

“мені сорочку мама вишивала, неначе долю хрестиком вела…” – цими словами починається текст відомої української пісні, якою оспівана любов до чи не найбільшої народної цінності нашого народу, яка дісталась нам у спадщину від наших предків.

вишита сорочка – це щось святе, духовне, сокровенне. перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, як, за повір’ями, оберігали їх власників від зла. у вишиванках наші пращури різними кольорами та візерунками вчились зашифровувати добру долю, щастя, радість, любов, багатство… матері вишивали дітям сорочки, аби їх майбутнє було світлим та безтурботним. кожна дів­чина повинна була вишити сорочку своєму майбутньому чоловікові.

вишиваний одяг носили і у будень, і у свята.   найкращі сорочки тримали, звісно, “до виходу”.

талановиті вишивальниці перешивали орнаменти із бабусиних скринь, часто змагаючись між собою – хто ж справить собі кращу до найближчого свята, а згодом гордо хизувались своїми неповторними шедеврами на святкових храмових літургіях. наші бабусі знали чимало секретів давнього ремесла. в україні є близько сотні “вишивальних технік”!

  давним-давно жила-була українська мова. вона дуже любила співати і танцювати, повчати казками,які були дуже цікавими. та ось одного разу до королівства прийшла зла чаклунка. задумала вона загубити українську мову. підійшла лиходійка до неї і попросила розповісти казку. не відмовила українська мова незнайомці - розповіла їй про веселі звуки та веселі нотки.

      -ти дуже розумна, але не треба повчати старших, - промовила незадоволено лиходійка.

      - за твою неповагу я покараю тебе!

      і зла чаклунка стукнула палицею по землі три

      опинилась мова в незнайомому королівстві. розгубилася, засумувала. та недовго вона була самотньою. мешканці королівства запросили незнайомку до себе, обігріли, втішили, а дізнавшись її не легку долю, запропонували жити у них.

      незабаром не залишилось у цьому королівстві нікого байдужого до української мови.

  її поважали і любили за добру пораду, за талант і уміння розповідати цікаві казки, що вчать розуму.  

а ще - за уміння співати чудові пісні, які лікують душі.