Написать ттекст про калину на украинском языке

Стоїть при дорозі калина.  хто   йде милується нею , гарна вона кожної пори року.  навесні вбирається калина   у смарагдове листя з білим мережевом квітк.  духмяні   запашні квіти милують око)

Япрактично нічим не відрізняюся від більшості людей, тому для мене дружба також дуже важлива. мені більше подобаються не великі компанії, де багато людей і з усіма близько спілкуватися практично неможливо, а зустрічі окремо зі своїми друзями. у такі моменти мені найкраще зрозуміло, про що думає людина, я відчуваю дружні відносини дуже чітко. для мене дружба – це, насамперед, спілкування за інтересами з цікавими мені людьми. втім, мої інтереси не можна назвати аж надто поширеними, тому я з радістю обговорюю зі своїми друзями їхні інтереси, навіть якщо я сам цими питаннями практично не цікавлюся. у будь-якому випадку, у справжніх друзів, які давно і добре знають один одного, завжди є про що поговорити. тема для розмови з’являється сама собою і заповнює весь розум повністю під час спілкування з другом. з друзями дуже добре проводити час для відволікання від проблем. приміром, якщо в моєму житті трапляється щось неприємне і мені необхідно відволіктися від поганих думок, я зазвичай дзвоню своїм друзям і пропоную їм зустрітися. у той же час, якщо друг звертається до мене з такою ж пропозицією, я намагаюся ніколи не відмовляюся, бо розумію, що йому, можливо, потрібно відволіктися від якихось власних думок і поговорити зі мною.

Одного теплого весняного ранку прокинулась вiд довгого сну кульбабка. вона подивилася на свiт i сказала: "ой, яке гарне небо, якi гарнi лiси та якi гарнi квiти ростут навколо меня! а я звичайнiсiнька кульбаба, не бiла як ромашка, не рожева як троянда i навiть не синя як ногiтки! ". засмутилася кульбабка, аж тут прилетiло сонечко i сказало: –зате ти як сонце! –справдi? – перепитала кульбабка. –саме так! жовтенька, кругленька i така яскрава! доречi я теж сонечко. кульбабцi дуже комплiменти сонечка i вони подружмлися. сонечко кожного ранку прилiтало до кульбаби й вони гралися аж до вечора, а потiм сонечко летiло додому. одного разу сонечко прилетiло на галявину i не знайшло кульбабки воно почало хвилюватися як раптом його хтось загукав i сонечко побачило свою подругу, але вона була бiла i пухнаста. з тих пiр кульбабка бiльше не боïтся, що буде мати поганий вигляд, а сонечко називаэ ïï хмаркою бо вона бiла i пухнаста.