Що важливіше державні обов'язки чи власне життя

Автобіографія

Я Цімлянський Руслан Віталійович, народився 14 травня 1963 р. в селі Лиса Гора, Вінницької області.У 1970 році пішов в перший клас Лисогорської СШ. З 1970 по 1980 рр. навчався у школі, а з 1981 р. вступив до Ілінецького будівельного технікуму. У 1983 р. був покликан в ряди збройних сил України, для проходження служби в армії. Після демобілізації з лав армії у 1985 р. продовжив навчання у технікумі, який закінчив у 1987 р.

З 1987 по 1990 рр. працював прорабом. З 1990 втратив роботу у зв’язку зі скороченням штатів. На данний момент я безробітній.

У 1991 р. одружився на Костяенковій Олені Сергіївні. У 1993 р. народився син - Геннадій.

Мій батько Цімлянський Віталій Аркадійович, 1941 року народження, пенсіонер, проживаючий в Вінницькій області селі Лисій Горі.

Моя мати – Цімлянська Настя Петрівна, 1947 р.н., продавець, проживає з адресою - село Лиа Гора.

До судової відповідальності ні я, ні мої родичі не притягувалися.

Підпис Дата

Найпрекрасніший подарунок, зроблений людям після мудрості, - це Ларош Фуко. Яким я бачу справжнього друга? Передусім він має бути доброзичливим, привітним, чуйним - адже людям такі потрібні добро, безкорисливість, увага. Справжній друг має бути хазяїном свого слова, мати сучасні погляди на життя, уміти відстоювати свою точку зору. Ще я хочу, щоб людина, з якою я дружу, уміла поводитися в суспільстві і завжди залишалася самим собою. Я хочу, щоб він поважав людську особистість, а тому завжди був поблажливим, м'яким і поступливим.

Якостей, які повинен мати справжній друг, дуже багато, але передусім він має бути дійсно справжнім, а не підробним.

Справжній друг той, який прийде на до завжди. Народна мудрість свідчить: «Не май ста рублів, а май сто друзів». І це так точно сказано! Адже людина, що не має друзів, як жебрак.