Складіть по два печення , щоб в одному поданий іменник спільного роду називав особу чоловічої статі, а в другому жіночої.зі словами непосида, листоноша, шульга, забіяка.термі

Ох  і непосида в класі в нас навчається. непосида  іван  виться в класі. листоноша  в нас хороша і приємна. листоноша  петро  дуже ввічливий зі мною. моя  одногрупниця  шульга.  ковбаса  "забіяка" смачна.

"Одна ластівка весни не робить"

Крилатий вислів, як і багато інших, належить давньогрецькому байкареві Езопу. В одній із його байок розповідається про юнака, котрий розтратив батьківську спадщину. У хлопця лишився тільки плащ, але він і його продав, побачивши ластівку — провісницю весни і тепла. Та вдарив мороз, ластівка загинула, а юнак з обуренням дорікав їй, що вона його обдурила.

Поява ластівок справді знаменує початок потепління, проте одна пташка ще не показник.

Вислів «одна ластівка весни не робить» означає, що окремі ознаки, прикмети явища не свідчать про його виникнення або існування насправді.

Коли ти навчаєшся в школі, то дуже часто думаєш про свою майбутню професію. Підлітки часто не можуть вирішити, чим вони хочуть займатися. Їхні пріоритети ще зовсім не розставлені. Але я чітко обрав напрямок, у якому хочу рухатися.

Я часто спілкуюся зі своїми однолітками на тему професії, якою вони хочуть оволодіти. Також я завжди запитую, що саме змусило їх зробити вибір саме на користь того чи іншого фаху. Хтось відповідає, що хоче заробити багато грошей. Інші говорять, що бачать себе в майбутньому відомими та впливовими. Таким людям байдуже, чи буде приносити їхня діяльність користь оточуючим чи їхній державі в цілому. Для них важливішими є власні інтереси та амбіції. Навіть якщо їхня робота буде йти в розріз із нагальними потребами українського суспільства, такі особи краще поїдуть за кордон, ніж відмовляться від своїх цілей.

На жаль, дуже мало людей турбуються про те, яку користь може принести їхня робота Україні. Саме тому ми маємо так багато керівників, яким немає ким керувати. У нас є безліч економістів, але сама економіка знаходиться в занепаді, а люди, які б могли вивести її із цього стану, відсутні. Я часто над цим замислювався, тому зробив вибір своєї майбутньої професії, враховуючи інтереси власного суспільства. Так я вирішив стати вчителем, як моя мама. Для мене важливо, чи зможу я зробити кращим життя окремих особистостей. Адже саме з благополуччя окремої людини починається і загальнодержавне благо. Я хочу робити українців розумнішими, давати дітям нові знання, виховувати в них людину. Адже саме школа багато в чому формує особистість. Тому важливо не просто стати вчителем, а дійсно знайти шлях до серця кожного.