Напишіть твір-опіс твого брата(сестрино мне надо брата, и надо что бы сочинение было на украинском языке

Например: моєму братові дмитру 9 років. він навчається у 4-му класі. мій брат дуже хороший і тямущий хлопець. він дуже допитливий і забавний. ми дуже добре ладнаємо, так як він завжди може поспівпереживати мені, і підтримати у важку хвилину. але діма іноді буває розсіяним і забудькуватим, особливо, коли сідає робити уроки.справа відбувалася в четвер. коли діма повернувся зі школи, бабуся неодноразово нагадувала йому про те, що потрібно зробити є завдання. але діма лише відмахувався, говорячи про те, що дуже сильно втомився після навчального дня і йому потрібно трохи відпочити. збираючись на ринок, бабуся ще раз нагадала дімі про те, щоб він приймався за уроки. але як тільки бабуся пішла, мій брат сів за комп'ютерні ігри.таке дозвілля тривало аж до повернення мами. вона нагадала дмитрику, що у нього сьогодні тренування. схаменувшись, дмитро швидко зібрався і пішов на тренування.тренування остаточно вимотала мого брата, однак мама все одно посадила його за виконання завдання.  порбивши уроки, він поринув у глибокий сон.несподівано серед ночі діма прокинувся з тією думкою, що забув вивчити вірш на завтрашній урок літератури. мама була розлючена таким вчинком. на ранок діма захворів. у нього боліло горло, і піднялася висока температура. і звичайно ж він залишився вдома. мораль історії в тому, що не потрібно відкладати справи до останнього моменту, а потрібно робити все вчасно.

Пивіт, даринко! -сказав іван. -приіт ! - відповіла даринка. -як ти думаєш чи можуть електронні носії інформації замінити друковану книжку ? -я думаю , що ні . тому що від планшетів, айпадів і айфонів псується зір. -а мені здається, що може . тому що прямо на уроці можна знайти будь-яку інформацію. -а зір тобі ,що, не потрібен? -ні, звісно потрібен , ж я можу носити окуляри. -а я не хочу , тому і думаю , що електронні носії інформації   не можуть замінити друковану книку. ти як хочеш , а я буду носити книжки , звісно інтернет потрібен, але він не замінить книжок. добре, мені вже час йти , до побачення ! -до побачення!

лосеня почулоiх ще здалеку, завмерло, бо знало, що насуваэться небезпека. воно крутило великою головою, дослухалося до гучних голосiв i не знало, як бути. збагнуло мале, що то прийшли люди, тi, яких не боялася стара лосиха, бо вони привозили в лiс  сiно i оберемки солодких гiлок. але разом  з тим вона нiколи не пiдходила до них близько. не подавала знаку лосенятi , що воно може почуватися безпечним при появi людей. воно боялося появи людей, але й хотiло iх побачити. а люди наближалися. лосеня тривожно посмикувалося, намагалося стати на ногиi кинутися навтiкача.