Написати 6-7 речень звязаних між собою

Ялюблю свою кицю. вона зи мною граеться та коли я болию вона завжди ляже на ноги це дуже приемно. кажуть що коти коли мурркочать заспокоюють людина. ось такий цикавый факт про кицьку

Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. то родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. то її велике «я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі україна. буває, часом, сліпну від краси. спинюсь, не тямлю, що воно за диво,– оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є – дорога, явори, усе моє, все зветься – україна. така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з богом говори. україна – неозорі простори рідної землі, що прослалися від карпат до чорного моря. україна – це історія народу, який протягом багатьох років боровся за свою свободу і незалежність. україна – це рідна мова, яка, долаючи перешкоди і всілякі перепони, стала однією з найрозвинутіших мов світу. україна – наша батьківщина. василь симоненко писав: «можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки батьківщину! »

що таке щастя? у кожного своя відповідь. на мою думку, щастя – то відчуття задоволення людиною своїх успіхів у праці, житті, приємні почуття від пізнанного, пережитого, побаченого, відчутого.

кожна людина цінує своє щастя і намагається утримати його подовше. скільки людей – стільки думок. одні вважають, що щастя у багатстві: шикарні особняки і  ій персонал в одесі, дорогі авто і прибутковий бізнес – все це для них складові щасливого життя. для інших щастя у здоров’ї рідних та близьких, у пізнанні світу, прилученні до мистецтва.

я вважаю, щаслива та людина, яка вміє бути успішною, духовно зростати – сама здобуває своє щастя, яким би воно не було.

у оповіданні олекси стороженка “скарб” щастя само прийшло до лежня павлуся, який нічого не робив, а тільки спав. але то умовне щастя, за ним стояла важка праця інших людей ради задоволення павлуся. у наш час діти сучасних скоробагатьків і акул бізнесу і є такими “павлусями-лежнями”, які часто ведуть паразитичний споживацький спосіб життя. чи позаздриш павлусеві? особисто я – ні! нічого не робити і “пухнути” від їжі – то не природно для людини розумної. а от в оповіданні “цвіт щастя” б.лепкого маленький хлопчик сам вирішив шукати   загадкову квітку щастя, хоч вона, за розповідями матусі, далеко. він глибоко вірить у чарівну силу квітки щастя, прагне її знайти, не боїться жодних перешкод; він мрійник. герой пізнає життя, не залишає надії знайти квітку щастя. вже сам пошук робить його щасливим. щастя не приходить саме, а дістається часто важкою працею.

оті для мене щастя – то своєрідний пошук чарівної квітки пізнання і натхнення. з насіннячка я рощу цю квітку, пізнаючи світ і людей. я щаслива, що мною пишаються мама і тато, радію усмішкам своїх сестричок, досягненням рідних. дякую богові за сонячний день і пташиний спів, за здоров’я рідних і достаток у родині, за успішно прожитий день, за зроблені справи.

отже, щастя для мене в успішному поступі життя. уявляю людське щастя як ясне сонечко, що світить для всіх і усміхається. тільки ті, що бояться яскравого проміння, не пізнають шасливих хвилин. щаслива людина випромінює позитивну енергію, обдаровує нею інших.   григорій сковорода писав: “щасливий той, кому вдалося знайти щасливе життя; але щасливіший той, хто вміє користуватися ним”. так користуймося ним!