-доброго дня валентина іванівна.-добрий день. колю,це ти? - так, здивований, що ви мене одразу впізнали.- а чому тут дивуватися? ти був гарним учнем. тільки щиро кажучи, доволі .- дійсно, було й таке. як ваші справи? що нового ? - досі працюю в школі. багато змінилося в ній з того часу як твій клас випустився. зроблено ремонт , облаштовано спортивну залу. а як твоя доля склалася? - я радий, що наша школа лише квітне! після закінчення університету я влаштувався на роботу до банку, маю гарну посаду та заробітну плату. три роки назад одружився.- як цікаво, ніколи б не подумала ,що ти працюватимеш у такому місці. але це добре, головне, щоб . вибач, але я маю йти. приходь у школу частіше, нагадуй про себе.-дякую, здоровя вам, допобачення
-привіт, скажи будь ласка , що нам задали з музики? -я не знаю. точніше , не записав. -вибач, але чому? -я не вважаю за потрібне вчитися співу та нотної грамоти. це нудно і ніколи не знадобиться в житті.-я не згодна з тобою. бо пісня- це душа українського народу. крім того на уроках музики ми відпочиваємо і робимо те, що нам цікаво.-все одно, я з тобою не можу погодитися. слухати музику одне, а урок- зовсім інше.- ти знову не правий. бо на уроці музики нам розпові про історію музичної культурі, її розвиток. -так. зцим тяжко не погодитись. я обовязково виконаю .
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Напишіть твір друзі, висівайте доброту, бо вона, як хліб, потрібна людям.