Випиши з орфографічного словника десять слів із префіксами в-, від-.поділи слова для переносу

Від-би-ра-ти; від-ван-та-жи-ти; від-гук; від-дзер-ка-ле-ння; від-да-ти; впас-ти; вно-си-ти; вста-ти; вкла-де-ння; вмож-лив-лю-ва-ти.

Ябагато разів придивлявся до того, як відповідально моя бабуся ставиться до роботи. але найбільше мені спостерігати за випіканням пиріжків. у неї якесь особливе ставлення до хліба. мабуть, це тому, що під час голоду вона не їла вдосталь хліба.  отже, бабуся господарює на кухні. тут гамір, чути булькання чогось у каструлях, цокання годинника, дзенькіт тарілок, а серед всього цього моя бабуся. її не обходить цей гармидер. для неї головне — спекти смачні пиріжки. очі моєї бабусі рухаються швидко, ніби наказують рукам робити саме ту роботу, яка потрібна. обличчя бабусі осяяне усмішкою, розрум'янилось, ніби на морозі. а руки, золоті руки моєї дорогої людини, рухаються так швидко, що я не встигаю за ними стежити.  спочатку бабуся замішує тісто, в нього дріжджі, яйця, цукор, масло, борошно, молоко. вона вимішує тісто ложкою, тоді руками, а потім смішно б'є тісто кулачками та об стіл. вимішане тісто кладе у дерев'яну діжу, щоб підходило. вона каже, що у дерев'яній діжі тісто пахне смачніше, бо там живе давній дух предків. поки тісто підходить, бабуся готує начинку для пиріжків: капусту, товчений горох, ягоди вишні, мак. від швидкої роботи на обличчі у бабусі виступають крапельки поту, але вона на це не звертає увагу. вона не стомлюється, бо хіба ж можна втомитись від улюбленої справи?   мені подобається спостерігати, як росте тісто у діжі, а іноді аж вилізає звідти. ось тісто вже готове. бабуся виробляє невеликі формочки пиріжків, кладе в них начинку і викладає на змазані олією листи. треба почекати, щоб пиріжки підійшли. потім бабуся змазує пиріжки збитим яйцем і ставить їх у піч. перед цим піч витоплена до певної температури. закриває піч заслінкою і чекає десь хвилин 15—20. ось тепер вона може трошки відпочити. я так люблю ці хвилини. моя бабуся лагідно посміхається, гладить мене по голівці, ніби маленького, а інколи ще й пісню співає. і таким теплом, радістю віє від неї, що я забуваю про всі свої невдачі, і теж чекаю пиріжків. і от прийшов довгоочікуваний час. бабуся бере лопату, дістає нею листи. на столі, застеленому білою тканиною, вона викладає пиріжки. накриває їх теж біленькою тканиною. я завжди дивувався, для чого це? але моя втіха, моя бабуся таємниче мені шепоче: "не займай, встигнеш, хай пиріжечки вільно подихають, відпочинуть". так воно і є. пиріжки духмяні, м'якенькі, так і ваблять до себе. 

Справжній друг повинен бути господарем свого слова, мати сучасні погляди на життя, вміти відстоювати свою точку зору. ще я хочу, щоб людина, з якою я дружу, умів вести себе в суспільстві і завжди залишався самим собою. я хочу, щоб він поважав людську особистість, а тому завжди був поблажливим, м'яким і поступливим.якостей, якими повинен володіти справжній друг, дуже багато, але перш за все він повинен бути дійсно справжнім, а не підробленим.справжній друг той, який прийде на завжди. народна мудрість говорить: «не май сто рублів, а май сто друзів». і це так точно сказано! адже людина, що не має друзів, як жебрак.