Якого кольору був Суботик з казки "Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу" П.Маара?​

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий

- Привіт,ти вже купив ялинку до нового року?

- Так,звичайно! Залишилось всього декілька днів!

- А як будеш святкувати?

- У нашій сім'ї є власні традиції.

- О,дуже цікаво,розповідай!

- Коли ми поставили ялинку,всі члени родини власноруч майструють хоча б по одній ялинковій іграшці.

- А навіщо?

- Так,кожен з нас,вносить частинку своєї душі у це свято.

- А я ніколи так не робив(ла) зі своєю сім'єю,треба спробувати!

- Звичайно ж,спробуй! Це надасть святу особливої теплої атмосфери.

- Дуже тобі дякую!

- Немає за що!