Звукова модель слова в'ється, хом'як.

Вйет'с'а  6б, 6 зв, 2 скл, -=0--0

Привіт,максиму -привіт,павлусь -максиму,а ти ніколи не заміслювався,кам ти хочешь стати у майбутньому? -звичайно,я думавпро це.я ,що я маю заробляти багато грошей -а я ,що,робота має бути цікавою -але де ж ти знайдешь таку роботу,де і цікаво,і грошей багато? -от я і не навіщо тобі дуже багато грошей? -щоб купити собі великий будинок,класні речі,модний телефон -а я ,що по-перше потрібно забезпечувати свою родину всім необхідним. -а навіщо тобі витрачати свої кошти на когось? -тому,що це мої близьки,моя родина,вони завжди підтримували мене,забеспечували їжою,одягом -то й що? ти ж виростешь,не будеш потребувати їх і -я вважаю,що так я віддячу їм за своє щасливе дитинство. -дивний ти -ні,це ти дивний

граматична основа простого  речення, як правило, складається з підмета і присудка- головних членів  речення  (у реченні  я розпові  підметом є слово  я, присудком-  розпові).

проте у деяких реченнях (односкладних) вона може бути представлена одним головним членом (світає. встаю. йду. думаю.)

речення, в яких є лише граматична основа, називається  непоширеними.(  ліс  шумить)

ті, в котрих є хоча б один другорядний член  речення-  поширеними. (ніч  прийшла в місто). 

  речення можуть поширюватися означеннями й додатками, але не обставинами (глибокі  борозни  літ  (м.  оскільки обставина передбачає наявність дієслова-присудка. інколи називні речення можуть починатися вказівними частками  ось, от, он  (ось ікаховка  (о. 

у називних реченнях може бути наявна оцінка предмета чи явища мовцем, що виражається різноманітними частками та окличною інтонацією (от тобі й  свято! ну ймісто! що за  нахаба! )

називні речення найчастіше вживаються в художньому, публіцистичному і розмовному стилях мовлення (вечір.  тиша.  зорі).