Придумайте казку про префiкси з-, с-

За горами, за лісами, над землею, та за морями була собі країна писемності. мало хто знав чи чув про неї та вона існувала. кому бабуся розповість, а хто сам довідається. цар тієї країни вельмишановний буквар поважав простий народ земний і працював заради їх благополуччя і розуму. щодня збирав він своїх мешканців на раду, щоб обсудити проблеми його мешканців і скарги людей з землі. але на диво все було спокійно. слова народжувались, одні помирали, інші старіли. та ось на одній раді цар замітив, що зникли дві сестрички - мешканки його країни. яке ж було його здивування і страх, адже такої безвідповідальності ще не було ніколи. поскільки ці сестри були дуже потрібними у всьому королівстві і навіть просто необхідними на всій країні і поза нею, чар послав слуг до домівки сестер. без них, як і без усіх інших мешканців життя було б просто неможливим. ніхто б не умів виразити думки, розповісти щось необхідне, і навіть просто сказати слова. а звали цих сестричок з- і с-, а вся їхня велика і шанована сім'я - це префікси. отож і величали їх шановними сестрами-префіксами. прибувши до домівки префіксів, довго стукали посли в двері та ніхто їм не відчинив. у всій країні зчинився хаос. ніхто не міг пояснити причини і лише цар розумів необхідно віднайти втрачених сестер префіксів, а інакше буде погано всім: і на землі, і у його країні.      а на справді скажу вам по секрету нічого особливого не сталось, окрім того що вся країна страждає. сперечались, сперечались сестри хто краща і необхідніша з них і так не довівши одна одній свою красу і поважність, посідали й сидять. ніщо їм не цікаве і ніщо не хвилює, лише й думають як довести свою могучість одна перед одною.     а тим часом до царя щодня прилітали скарги від мешканців. то прийде якась буква і плаче, що забули її в слові, через зникнення префіксів не вживають її люди. приходили і слова, і коми до царя, скаржачись, що на землі люди не можуть керувати префіксами і що в них все плутається, і нічого не виходить. довго думати царю не довелось і зрозумівши хто винуватиці таких бід в країні, послав цар до сестер послів вдруге. та наказав без них не повертатись. прибули посли до хатини та стукають, стукають, а у відповідь тиша. і гадали, і думали, і плакали, а в голову нічого не лізе. не знають нещасні, що їм робити. вирішили вони лист царю передати. посідали тай пишуть. "там де віє хідний вітер, де риває листя вітер, де птахи чарівний спів заводять, там ми вік свій доживемо, як не пропадемо. лихо нам - пропали сестри, а без них вертатись, царю ти шановний, не велів". відіслали листа, посідали та й плачуть. отримавши лист зрозумів цар, що проблема велика і так просто без нього її не вирішити. побачивши ще вдалині царя вклонились посли та й давай розповідати, що ні духу, ні слуху з домівки не чути. підійшов цар стукає, стукає та як закричить не своїм голосом, то й сестри враз повибігали. бачать над країною хмари темні нависли, дощ валить і цар злий й посли, мов діти плачуть. страшно їм стало. дивляться на царя зі страхом і муркочуть, як котята:     - це царю не моя сестра такого лиха наробила? !   - це ця проклята визвалась біду робить!   кричали сестри, сперечаючись хто винен, а хто ні.    - замовкніть, невгамовні! я знаю, що причиною тут є. на землі люди скаржаться на вас обох. ви сперечаєтесь, а інші через вас . ви небхідні людям на землі у парі, бо поодинці ви - ніхто!   зрозуміли сестри, яке лихо вони натворили, через безглузді суперечки. враз обійнялись і пообіцяли більше ніколи не сваритись. 

Осінь – це найзагадковіши час року, а його візитною карткою є колір. цей відтінок можна зустріти всюди. він прикрашає парки, які колись були зеленими, і галявини. звичайно ж, кожна пора по-своєму прекрасна. так, літо є часом, призначеним для відпочинку, зима для святкування, а весна – пора цвітіння. але осінь все ж сама особлива. у цей період можна скласти незвичайний букет, для якого можна взяти ті квіти, які зустрічаються саме ранньої осені. тут, безумовно, не обійшлося без хризантем. вони можуть бути рожевими, білими або фіолетовими. тут немає ніякої різниці. головне, щоб вони були яскравими, оскільки не обов'язково осінь асоціювати саме з сумом, адже це зовсім не так. можна також доповнити прекрасний букет неймовірно красивими листочками з дерев. особливо красиво будуть виглядати листки осики, які мають червоний колір. цей букет відмінно буде поєднуватися ще і з золотистими листочками, які в цей час з берези, а якщо знадобляться жовто-зелені, то тоді треба буде розшукати клен. всі ці листочки показують, наскільки осінь може бути різнобарвною, вона прекрасна і неповторна. більш того, такий букет буде по особливому оригінальним, оскільки всі листочки не лише відрізняються за кольором, але ще вони різних розмірів. так, деякі з них мають овальну форму, інші ж – у формі зірочки. якщо правильно поєднувати їх, то вийде неймовірно красивий букет. такі додаткові елементи потрібні ще й для того, щоб букет був більш насиченим, оскільки осінь не така багата на квіти, як, наприклад, літо, але й не така бідна, як зима. у вересні, на жаль, вже не зустрічаються на клумбах тюльпани або ж нарциси, однак є інші квіти, які є не менш красивим. наприклад, добре айстри, хоч вони і відрізняються простотою, але все ж вони мають дуже веселий вигляд. крім цього, восени можна зустріти левкою, резеду, нігтики, але особливо привабливий вигляд мають гладіолуси, які цвітуть саме в цей час року. ці квіти можуть бути самого різного кольору, як ніжного, так і насиченого. але в будь-якому випадку вони добре і дорого, тому ними можна доповнити будь-який букет, якщо він, звичайно ж, потраплять в умілі руки. однак не всім вдасться знайти саме гладіолуси, а ось айстри ростуть практично скрізь. їх дуже багато з тієї причини, що вони не вимагають якоїсь ретельної турботи. тому для букета можна взяти саме їх. вони також чудово підійдуть, так як є різнокольоровими. вони можуть бути як білими, так і рожевими або жовтими, кремовими або червоними, але особливо симпатично фіолетові. до того ж, айстри відрізняються ще і своїми рі. так, деякі з них нагадують півонії (це стосується сферичних і махрових), інші мають схожість з і хризантемами. до речі з білих айстр можна зробити весільний букет, він стане прекрасним доповненням весільного вбрання нареченої. тому такі квіти можуть замінити будь-які інші, а букет при цьому буде виглядати так само дорого і не менш привабливо. таким чином, я б зробила осінній бук саме з айстр. мені здається, що ці квіти є справжнім втіленням осіннього духу. до того ж вони здатні покращити настрій, якщо на вулиці похмура погода. а щоб букет був оригінальним і самобутнім, я б його доповнила пожовклим листям, тоді б осінній образ був остаточно завершеним. але фантазії немає меж, можливо, хтось вирішить замість айстр взяти хризантеми. у будь-якому випадку потрібно не боятися експериментувати і тоді все обов'язково вийде.

Українській народ створює нашу державу. всі люди загалом роблять це. немає держави без народу. якщо розсіється по чужих краях народ, українська нація, то і держави не стане. на вільне місце прийде хтось інший та створить якусь іншу державу. всі закони та розпорядження уряду в україні мають видаватися, виходячи з волі народу, з його інтересів. не інтересів уряду або ж політичних партій, а саме громади. адже, згідно конституції україни, в країні править саме народ, а не хтось інший. український народ – джерело влади в державі через своїх представників – народних депутатів, уряд, місцеве самоврядування, чиновників та інших. отже, кожен з нас у змозі поліпшити суспільні відносини. і якщо кожен із представників великого українського народу докладе хоч невеличку частку своїх зусиль, щоб змінити нашу державу на краще, то наступні покоління українців зможуть дивитись у своє майбутнє без остраху і будуть згадувати наші часи як ще одну героїчну сторінку історії українського народу і його державності.