Важка хмара, опустивши до землі сиву косу швидко відпливає в далечінь, захопивши з собою шум зливи й гуркіт грому. 2. І залишаються тільки пахощі грози та далекої зірниці над зажуреним і пренишклим степом.3. Сірий, припорошений весняною пилякою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом. 4. І стоять в степу сторожові могили, насипані, можливо, татарвою, а може, волелюбним козацтвом. 38.Орфографічну помилку допущено у слові А. в далечінь Б пренишклим В маревом Г козацтвом Пунктуаційну помилку допущено в реченні А першому Б другому В третьому Г четвертому 40.Відокремленою поширеною обставиною ускладнено речення А перше Б друге В третє Г четверте 41.Вставними словами ускладнено речення А перше Б друге В третє Г четверте Однорідними присудками ускладнено речення А перше Б друге В третє Г четверте Відокремленим поширеним означенням ускладнено речення А перше Б друге В третє Г четверте

38. Б). Має бути «принишклим».

39. А) Має стояти кома після слова «косу»: дієприслівниковий зворот відокремлюється комами з обох боків.

40. А) Тут аж дві обставини, що виражені дієприслівниковими зворотами: «опустивши...» та «захопивши...». Вони прилягають до присудка «відпливає».

41. Г) Вставні слова тут — це «можливо» та «а може».

42. В) Однорідні присудки — «збігає» й «стигне».

43) Г) Відокремлене поширене означення виражене дієприкметниковим зворотом (якщо прибрати вставні слова, які в даному випадку нічого не змінюють) — «насипані татарвою, волелюбним козацтвом».

ДЕНЬ ПОБЕДЫ

Со временем всё зарастает былью,

Что связано с минувшею войной,

Уж не приходят вдовы к надмогилью,

Траншеи битвы заросли травой.

Людская память вечно помнит милых

Отцов, мужей, любимых, сыновей,

Забыть она солдат войны не в силах,

Что жизнь отдали Родине своей.

Ведь только сердце помнит боль утраты

И чувствует, какая ей цена,

С полей сражений не пришли солдаты,

Их не убила в памяти война.

Они живые, словно в сорок пятом,

Забыть не могут ни жена, ни мать,

Хоть памятники есть везде солдатам,

Но некому уже их вспоминать.

Сыны полков – теперь седые деды,

Победный сорок пятый так далёк!

Прекрасный праздник – славный День Победы,

В сердцах нет боли, только холодок.

Коли я виросту, я хочу стати актрисою. Ця професія дуже важка, але, в той же час цікава. Знімаєшся в різних фільмах, ездеешь на гастролі в театри, знайомишся з різними акторами і режисерами. Якщо я буду професійній актрисою то зможу показати навіть складні спектаклі, зможу показати почуття, свою красу і свій характер. Щоб домогтися визнання, актрисі доводиться долати різні труднощі, необхідно грати складні і небезпечні ролі у фільмах і спектаклях.
І коли я виросту я досягну успіху і стану актрисою.