Твір у публіцистичному стилі на тему яке воно справжнє кохання

  мені здається, що демонстрація почуттів насправді говорить про їх відсутність, бо спражнє почуття не потребує оцінки  інших. воно лише для двох.говорять, що кохання, яке проходить перевірку випробуваннями, здатне робити неможливе.бо любов – це самозречення.    кохання    -    одне з найпрекрасніших почуттів, яке важко описати. лише коли бачиш прояви його в житті, саме у вчинках, а не у словах, то розумієш, що кохання існує. на мою думку, саме кохання творить світ у всіх його найкращих проявах. а іноді робить неможливі речі. у кожної людини є своя відповідь на питання ”яке воно, справжнє кохання? ” 

Молодь нашої країни любить ліси і парки. і любов ця плідна, діяльна. вона виражається не тільки в закладці нових садів, парків та лісосмуг, а й в пильною охорони дібров і лісів. одного разу на зборах на столі президії з'явилися рівні тріски. якийсь лиходій зрубав яблуню, самотньо росла на березі річки. немов маяк, стояла вона на крутоярі. до неї звикли, як до облич свого будинку, її любили. і ось її не стало. в цей день народився гурт з охорони природи. її назвали «зелений патруль». пощади браконьєрам не було, і вони стали відступати.

Гідність. яке гарне слово і як часто на нього не звертають уваги, те, що приховується за цим словом, паплюжать та принижують! нещодавно я задумався над дуже важливим питанням про те, чи часто ми бачимо це приниження навколо себе? мабуть, я погоджуся з тими людьми, які стверджують, що гідність багатьох принижується ледь чи не на кожному кроці. мене глибоко обурює тенденція молоді до расизму. тиждень тому я побачив, як молоді люди віком приблизно 20 років принижували чорношкірого, кажучи йому їхати додому збирати банани, навмисне наслідуючи звуки, які мавпи. це так підло і ницо, що просто не вистачає слів, аби виразити свої почуття. більш того, це цвіт нації, ті, хто творитиме її майбутнє. людську гідність принижують, використовуючи й інші відмінності когось від більшості. так, багато кого принижують через надлишкову вагу, низенький зріст, дивну зачіску, релігійні вірування, мову та націю. справді, випадки такого приниження стаються настільки часто, що навіть іноді можна просто їх не помітити. добре, якщо хтось сприймає їх як жарт, але чимало людей глибоко стурбовані глузуванням. отже, можу ствердно відповісти, що ми часто стаємо свідками приниження людської гідності. дуже важливо не ігнорувати їх, а по можливості відстоювати правосуддя. а головне, не дозвольмо нашим серцям настільки огрубіти, щоб самим розпочати принижувати інших!