1. майбутнє - [м а й б у т н´ е]2. у слові три склади: май-бут-нє, усі відкриті. 3. наголос падає на другий склад. 4. голосні звуки: [а], [у]; [е] - буква є у цьому слові позначає один звук [е] так як стоїть після приголосного звука (я ю є на початку слова, після голосного звука, після апострофа позначають два звуки; в інших випадках - один). 5. приголосні звуки: [м], [й], [б], [т], [н´]. звуки [м], [б] - дзвінкі, тверді, звук [т] - глухий, твердий, звуки [й], [н´] - дзвінкій, м'які. 6. у слові 8 букв, 8 звуків.
ЕленаАнастасия315
25.04.2022
Зачин: за давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку: — навчи нас, як вити гніздо. бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. зібрала вона всіх птахів і почала вчити. спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець. основна частина: — я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд. після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок. — і я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк. потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо. — оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда. тим часом сорока робила своє. а нетерплячі птахи один за одним відлітали геть. зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. а їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. сидить і туркоче-торочить щось своє: — тягни три трісочки, тягни три-и. сорока саме клала прутик. почула, що туркоче горлиця, і каже: — не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить. горлиця ж торочить своє. нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім недотепи горлиці.